Заплановано, що загальний розмір бюджету складе 5 млрд 463 млн грн, що лише на 130 млн більше від поточного показника.
Начальник бюджетно-фінансового управління Тетяна Кустолян на вчорашньому засіданні депутатської комісії Полтавської міськради представила проект бюджету громади на 2026 рік.
Прогнозований обсяг бюджету громади на 2026 рік становить 6,1 млрд грн, загальний фонд — 5,4 млрд грн.
Щодо показників доходів: очікуваний результат станом на 21 грудня цього року — 5 млрд 332 млн грн, а прогноз на 2026 рік становить 5 млрд 463 млн грн. Тобто, наступного року Полтава отримає на 130,6 млн грн більше, або на 2,4%. Для обласного центру таке збільшення є досить формальним і свідчить про те, що місто залишиться мінімум на нинішньому рівні. А якщо врахувати інфляцію — мова вже йде про падіння реальних доходів.
Серед змін Тетяна Кустолян озвучила наступні тези: Полтаві залишили 64% ПДФО, але 4% потрібно віддати теплоенерго та водоканалу на компенсацію різниці в тарифах (а це 221,5 млн грн).
З наступного року в бюджеті міститиметься обсяг публічних інвестицій. Сума єдиного портфеля складає 454 млн 429 тис. грн.
Проєкт бюджету без комісійних правок, який розглядатимуть завтра:
Окремо наведемо позицію голови бюджетної депкомісії Ігоря Еренбурга. Він превентивно зазначив, що потенційні звинувачення про «2-3 хвилини» на розгляд проєкту бюджету на 2026 рік не будуть справедливими, адже у депутатів є «пару днів», щоб розглянути його до початку засідання, яке відбудеться о 10-й годині 24 грудня.
В результаті комісійне обговорення тривало 11 хвилин 20 секунд, левову частину яких зайняв виступ депутата Сергія Капліна. Він назвав фінансовий документ «калькою Мамая» та «бюджетом проїдання без стратегії розвитку та інвестицій».
Щоправда, якщо питання бюджету розглядатимуть поза форматом комісії, то це можна назвати кулуарними домовленостями. Це неофіційна, але вже традиційна форма прийняття рішень у Полтаві. І, скоріш за все, ці домовленості вже досягнуто між різними фракціями депутатської більшості. Залишились хіба що дрібниці та формальності.
Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»
