Під кінець 2024 року полтавські школи почали масово замовляти зарядні станції для укриттів, щоб під час застосування графіків відключень світла учні мали змогу продовжувати навчання.
Чому керівництво міста та переважна більшість навчальних закладів задумалися про альтернативні джерела енергії тільки після масових скарг батьків, можна лише здогадуватися. Але точно можна сказати одне: все робиться поспіхом без жодних спроб бодай мінімально зекономити кошти.
Якщо переглянути звіти у Prozorro, можна побачити що протягом листопада-грудня вже три десятки полтавських шкіл замовили зарядні станції. І майже у кожному договорі можна знайти переплату у 20-50%, якщо порівнювати з аналогічними закупівлями громад та установ.
Школи відпрацьовують класичний «темник» з міськради: замовляють обладнання у заздалегідь визначеного підрядника. У нашому випадку — у 21-річної полтавки Аміни Гончарової, які відкрила ФОП лише у жовтні 2024 року. З того часу підприємця встигла отримати від місцевих освітян 72 договори на 4 млн грн. Усі без жодної конкуренції. Тобто навчальні заклади не проводять аукціони, а одразу замовляють техніку новоствореному ФОПу.
Чим можна пояснити цей успіх? Не треба бути Шерлоком, щоб знайти родинний зв’язок Аміни Валентинівни з Валентином Гончаровим — багаторічним підрядником Полтавської міськради та її структурних підрозділів. Нещодавно «Полтавщина» згадувала Гончарова як постачальника інтернету для шкіл міста, вартість якого викликала сумніви у робочої групи «Прозорість та підзвітність» при Полтавській ОВА.
Які зарядні станції замовляють в Аміни Гончарової школи? Мова про EcoFlow трьох моделей: River 2 Max, River 2 Pro та Delta 2:
З усього переліку виділяються ліцей № 1 (замовив три Bluetti без уточнень характеристик), школа № 2 (отримала знижку у кілька тисяч на кожному з чотирьох EcoFlow), школа № 28 (віддала перевагу 2E Snagha Pro), школа № 29 (обрала продукцію PowerPlant), ліцей № 33 (закупив старішу модель EcoFlow — Delta Max 1600), школа № 34 (отримала знижку на River 2 Pro).
Решта з 17 навчальних закладів отримали майже сталі ціни від ФОП Гончарової:
Для початку розглянемо EcoFlow Delta 2. Середня ціна зарядної станції на Hotline — 37 854 грн. Що у свіжих звітах у системі Prozorro? Місто Бровари — 42 950 грн, місто Покровськ — 38 999 грн, селище Коцюбинське Бучанського району — 29 800…49 848 грн (висококонкурентний аукціон виграла інша модель).
Є й інші приклади. Так, релокована до Полтави попаснянська школа олімпійської освіти днями відзвітувалася про закупівлю Delta 2 за 35 199 грн, а освітяни міста Кам’янського отримали через аукціон у Prozorro.Маркет ціну у 32 000 грн. А це вже на 17 000 грн дешевше, ніж у школах Полтави. 53% різниці. Що завадило полтавським школам використати Prozorro.Маркет? Питання риторичне.
River 2 Pro. Місто Стрий купує по 27 000 грн, а освітяни Трускавця — по 26 900 грн. Це на 9000 грн дешевше Полтави.
River 2 Мах. Управління Нацагентства з питань державної служби у Львові купує цю модель по 19 900 грн, а львівська прокуратура — по 23 997 грн. На цьому місці хочеться побажати полтавським правоохоронцям смачних обідів в «Міміно» та «Болоньєтті».
Не краща ситуація й у навчальних закладів-«білих ворон». Наприклад, ФОП Яна Звягольська поставила 2E Snagha Pro 1200W за 41 440 грн, тоді як ринкова ціна цієї зарядної станції складає 29 999 грн.
Всього за останній місяць школи Полтави встигли придбати зарядних станцій на 1,4 млн грн. При цьому зайва маржа постачальників складає від оптимістичних 200 тис. грн до песимістичних 400 тис. грн. Це еквівалентно 18-36 ялинкам, які благодійники з ГО «Підприємці Полтавщини» встановили на Театральній площі у Полтаві.
На тлі загального бюджету міста ці суми не є суттєвими. Але враховуючи, що в окремих школах кошти на EcoFlow в авральному порядку збирали безпосередньо з батьків учнів, ситуація виглядає максимально жалюгідно.
Відповідно до квотно-корупційного принципу розподілу влади у місті за сферу освіти у Полтаві відповідає партія «За Майбутнє» та її лідер — обвинувачений у корупції депутат-меценат Євген Дикань.
Також свою частку відповідальності мають розділити Катерина Ямщикова (як очільниця міста), її заступники (зокрема, Леся Марталішвілі), керівники департаменту освіти та директори навчальних закладів, які де-юре й відповідають за вищезгадані закупівлі.
Віктор ТКАЧЕНКО для «Полтавщини»
