Перевізники анонімно повідомляють, що за право працювати на маршруті або отримати новий потрібно щомісячно сплачувати хабарі «касиру» від влади
Минуло більше року від заяви тоді ще перевізниці Галини Залізняк про побори у галузі пасажирських перевезень Полтави. Секретар міськради Катерина Ямщикова подякувала тоді Залізняк за наведені факти та пообіцяла допомогти розібратися у цій ситуації разом із нею, із залученням правоохоронців. Однак, з цієї теми відбулося рівно одне засідання, яке просто «забалакалося».
У січні 2024 року голова облорганізації «Слуга народу» Олексій Устенко звернувся до НАБУ, МВС, ДБР, СБУ. Підстави для звернення — заяви Галини Залізняк про побори з боку перевізника Івана Іванова, який робив це у взаємодії із владою міста.
Звернення депутата, як можна судити, ні до чого не призвело. Маємо наступний результат — реакція і міської влади, і правоохоронців на повідомлення про корупцію дорівнює нулю. Галина Залізняк наразі перебуває за межами України і перестала робити гучні заяви.
Днями до «Полтавщини» звернувся інший перевізник, який працював у Полтаві.
За його словами, він на короткий час зацікавився роботою галузі після його відсутності і побачив стару схему з «обілєчування» перевізників за право працювати. Однак, за його словами, наразі у місті діє новий «касир» — це ФОП Звягінцева Анна, яка має прізвисько «Рибачка Соня», бо раніше продавала рибу на міському ринку.
За словами нашого джерела, нинішні керівники, відповідальні за сферу трансопртних перевезень, оформили цій жінці ФОП, ліцензію та зі старту дали прибуткові маршрути, зокрема це 19 та 19а (по 4 машини на кожному). Ще один фактичний «кільцевий» — це маршрутка до Яру, яка там з’являється вранці, але потім фактично безконтрольно працює на кільцевому маршруті. «Рибачка Соня» заявляє підприємцям, що питання дозволу роботи на маршрутах вирішуються тільки із нею. З кожної маршрутки щомісяця їй слід виплачувати від 10 тис. грн. Наше джерело повідомило, що більшість перевізників прийняли ці умови, але є й ті, кого сильно «не пресують». Серед останніх — перевізник Юрій Лупаєнко, який має своєрідну «броню» у форматі знайомства із Сергієм Веренкіотовим, новим власником оператора е-квитка та «людини Ямщикової».
«Полтавщина» особливо не розраховує на позитивну реакцію ні від міської влади, ні від правоохоронців. Роки мовчання доводять тільки те, що і перших, і других саме існування таких заяв (як іменних, так і анонімних) не хвилює від слова зовсім.
Відмітимо й те, що самі перевізники погоджуються на такі умови, бо вони не бачать альтернативних способів зберегти бізнес, їхнє існування на ринку залежить тільки від тіньових платежів. Можливо, вони і праві? Бо якщо не працює закон, то працюють неформальні домовленості та «договорняки»?
Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»
