Упродовж останнього тижня офіційні джерела підтвердили загибель ще шістнадцятьох військових, життя яких було пов’язане з Полтавською областю. Це Олексій Біланенко, Костянтин Кузнєцов, Олексій Лебідь, Віталій Живило, Сергій Єрмоленко, Олександр Єфремов, Владислав Литвин, Анатолій Швецов, Юрій Малиш, Ігор Старков, Павло Кириленко, Олексій Педорич, Іван Романенко, Володимир Жолобецький, Руслан Колодяжний та Антон Шевченко.
Як повідомила Новогалещинська громада, 23 вересня внаслідок артилерійського обстрілу поблизу села Миколаївка Друга Бахмутського району Донецької області загинув Біланенко Олексій Володимирович — старший солдат, гранатометник 1-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти. Олексій Біланенко народився 1 серпня 1974 року в селі Піски Козельщинської громади, потім жив у селі Трудове, а з 2018 року — у селі Плоске на Чернігівщині.
Брав участь в АТО/ООС, мав бойові нагороди. Навчався у Центральноукраїнському національному техуніверситеті, що в Кропивницькому — за спеціальністю «Фінанси, банківська справа та страхування». 9-го березня 2022 року був призваний на військову службу під час мобілізації IV відділом Ніжинського РТЦК та СП Чернігівської області. У нього залишився неповнолітній син.
Полтавський обласний ТЦК та СП повідомив, що 25 вересня поблизу села Петропавлівка Куп’янського району Харківської області загинув Кузнєцов Костянтин Павлович — солдат, навідник танкового взводу. Костянтин Кузнєцов народився 20 січня 2003 року, жив у Полтаві. У 2020-му закінчив Козачолопанський ліцей на Харківщині. У нього залишилися матір і дві молодші сестри.
За інформацією Потоківського старостинського округу, 25 вересня в напрямку міста Краматорськ Донецької області загинув Лебідь Олексій Леонідович — лейтенант. Олексій Лебідь народився 26 лютого 1985 року у Вінницькій області. Потім жив у селі Потоки. У нього залишилися батьки, дружина та діти.
Кобеляцька міськрада повідомила, що 26 вересня в результаті ракетного обстрілу поблизу міста Первомайськ, що на Харківщині, загинув Живило Віталій Миколайович — водій-кранівник евакуаційного взводу ремонтної роти у складі 4-ої окремої танкової бригади. Віталій Живило народився 20 травня 1977 року в селі Кустолові Кущі Кобеляцької громади в родині колгоспників. Навчався у 8-річній школі в селі Кустолові Кущі. Після її закінчення у Кобеляцькому СПТУ № 43 здобув професію тракториста-машиніста широкого профілю, слюсара-ремонтника, водія автомобіля.
Після закінчення училища був призваний на строкову військову службу, після якої працював у колгоспі ім.Чапаєва. У 1988 році одружився, а в 2000-му в подружжя народилася донька. У 2003 році родина переїхала до міста Кобеляки. Останнє місце роботи Віталія — ТОВ СТ «Автострада». Він любив музику, грав на гітарі, фортепіано, акордеоні, співав.
З початком великої війни записався до тероборони, а з 10 березня уже знаходився у зоні бойових дій. У нього залишилися батьки, дружина та донька.
За даними Полтавського обласного ТЦК та СП, 27 вересня поблизу села Ізюмське Харківської області загинув Єрмоленко Сергій Миколайович — головний сержант, старший стрілець. Сергій Єрмоленко народився 13 серпня 1967 року. Жив із родиною в Луганську. У 2014 році він переїхав до Києва, а його донька — до Полтави. Із початком великої війни пішов добровольцем.
Кременчуцький районний ТЦК та СП повідомив, що 27 вересня під час вивезення поранених з поля бою біля села Брусівка Донецької області загинув Єфремов Олександр Васильович — молодший сержант. Олександр Єфремов народився 21 лютого 1972 року, жив у селі Піщане Кременчуцького району. Закінчив школу у селі Калайдинці.
Упродовж 8 років постійно допомагав військовим на фронті. Після повномасштабного вторгнення Росії на територію України перебував у загоні самооборони села Піщане. З 20 квітня 2022 року долучився до складу 66-ї бригади ЗСУ. У той трагічний день автомобіль Олександра наїхав на вибуховий пристрій.
Заводська громада повідомила, 29 вересня загинув Литвин Владислав Андрійович — старший солдат. Владислав Литвин народився 6 березня 1988 року в місті Заводське Миргородського району. Закінчив Заводську школу № 1 та ПТУ № 32. У нього залишилися матір, батько, син, брат і сестра.
Як повідомив Полтавський обласний ТЦК та СП, 29 вересня внаслідок танкового обстрілу в районі смт Курдюмівка Донецької області загинув Швецов Анатолій Анатолійович — сержант, стрілець-санітар механізованого відділення. Анатолій Швецов народився 12 травня у Диканьці. Брав участь в ООС з 2019 року. У нього лишилися діти й онуки.
Голова Решетилівської міськради Оксана Дядюнова повідомила, що 30 вересня у Харківському госпіталі від отриманих напередодні осколкових поранень помер Малиш Юрій Павлович — молодший сержант 25-ї окремої Січеславської повітряно-десантної бригади ЗСУ. Юрій Малиш народився 15 січня 1998 року і селі Федіївка Решетилівської громади. Навчався у Федіївській школі, яку закінчив у 2015 році. Далі закінчив військовий коледж сержантського складу військового інституту телекомунікацій та інформатизації, де підписав контракт на 5 років. У нього залишилися матір і сестра.
Другий відділ Кременчуцького РТЦК та СП повідомив, що 1 жовтня під час артилерійського обстрілу поблизу села Времівка Волноваського району Донецької області загинув Старков Ігор Володимирович — старший радіотелефоніст відділення зв’язку взводу управління 1-ї мінометної батареї в/ч А2896. Ігор Старков народився 14 березня 1994 року в селі Новоселівка Глобинської громади. Навчався і закінчив 9 класів у Жуківській школі, потім навчався у Горішніх Плавнях. Після одруження деякий час жив у Запоріжжі. Був учасником АТО. Після початку великої війни пішов добровольцем — 23 березня був призваний за мобілізацією. У нього залишилися матір, дружина, двоє дітей і сестри.
За інформацією Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, 2 жовтня під час інженерної розвідки та саперних робіт поблизу села Шийківка Харківської області загинув Кириленко Павло Сергійович — солдат, сапер. Павло Кириленко народився 28 червня 1991 року в Горішніх Плавнях. З 2008-го по 2013-й навчався на історичному факультеті ПНПУ, потім працював учителем історії гімназії № 35 у Полтаві.
З початком повномасштабної війни пішов добровольцем у лави ЗСУ, служив у 48-ій бригаді. Тоді він написав на власній сторінці у Фейсбуці: «Не варто боятися смерті, всі ми колись помремо. Варто боятися безцільно прожитого життя. Краще обладунки воїна, аніж ошийник раба. Слава Україні!». А як історик, нагадав у записі 15 липня: «Хто забуває Історію, тому виправляють Географію».
Як повідомила Миргородська міськрада, 2 жовтня у селі Водяне Донецької області загинув Педорич Олексій Вікторович — старший солдат. Олексій Педорич народився 29 грудня 1985 року в селі Гаркушинці Миргородської громади, там же закінчив школу. Здобув професію столяра в Миргородському ПТУ № 44, створив родину, працював зварювальником на ТОВ «Трінгер», а потім — на заводі «Опілля» у Тернополі. З 5-го березня проходив службу в роті охорони Миргородського районного ТЦК та СП, а з 27 червня служив у 72-ій окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців — у складі мінометної батареї механізованого батальйону. У нього лишилися дружина та донька.
Разом з ним загинув і його друг Романенко Іван Васильович – солдат. Іван Романенко народився 10 грудня 1975 року в селі Бориси Глобинського району. Навчався у місцевійй школі. Потім опанував професію зварювальника в Кременчуцькому ПТУ № 7. Після повернення з армії працював в сільськогосподарському підприємстві водієм вантажівки, комбайнером. У 1999 році одружився. У шлюбі народилося двоє дітей. У 2013 році родина переїхала в село Гаркушинці. Працював на м’ясокомбінаті, в ритуальному агентстві, а напередодні великої війни — у службі таксі.
З березня проходив службу в роті охорони Миргородського районного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки. З 27 червня служив у 72-ій окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців — у складі мінометної батареї механізованого батальйону. У чоловіка залишилися дружина, донька та син.
Голова Гребінківської громади Віталій Колісніченко повідомив, що 3 жовтня під час мінометного обстрілу в смт Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області загинув Жолобецький Володимир Іванович — солдат. Володимир Жолобецький народився 5 листопада 1982 року в селі Оржиця. У 1999 році закінчив Слободо-Петрівську школу. З листопада 2000-го по травень 2002-го проходив строкову військову службу у лавах ЗСУ, після якої працював у будівельній фірмі в Полтаві. Потім влаштувався на роботу в місто Бориспіль — щоб бути ближче до рідних. Після повномасштабного вторгнення Росії, в липні 2022-го, був мобілізований та пішов боронити рідну землю. У нього залишилися матір і сестра.
Новосанжарська громада повідомила, що 3 жовтня унаслідок влучання міни біля міста Бахмут Донецької області загинув Колодяжний Руслан Юрійович — старший солдат, командир відділення в/ч А4030. Руслан Колодяжний народився у 1982 році у селі Руденківка Новосанжарської громади. З грудня 2008 року працював помічником бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту й газ служби буріння та ремонту свердловин СП «Полтавська газонафтова компанія». З 12 березня 2022 року захищав Батьківщину. В нього залишилися дружина та двоє неповнолітніх дітей.
За даними Мачухівської громади, 6 жовтня поблизу селища Курдюмівка Донецької області загинув Шевченко Антон Миколайович — солдат. Антон Шевченко народився 24 жовтня 1991 року, жив у селі Судіївка. Працював на підприємстві «Premier Socks», був нападником у місцевому футбольному клубі «Краяни». У нього залишилися брат, дружина та син.
Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, діяльність яких була пов’язана з Полтавською областю, можна переглянути тут.
Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»
