У Полтаві таємно прийняли диференційований тариф у громадському транспорті міста. Це черговий приклад неспроможності влади донести свої рішення до громади
Сьогодні о 9:30 мало розпочатися відкриття засідання виконавчого із низкою питань. Головні із яких транспортні — прийняття диференційованого тарифу, зміни транспортної схеми, укладання тимчасових договорів із перевізниками.
Провести нормально виконком завадило «анонімне замінування» міськради, яке о 9:00 надійшло до поліції. Здавалося б, що засідання виконкому просто перенесуть. Але зібрання у закритому (чи скоріше таємному) режимі пройшло прямо в той час, коли натреновані собаки шукали по кабінетах вибухівку.
Опишемо хід подій з різних сторін. Для початку з боку журналістів.
8 червня о 15-й годині прес-служба міськради у робочому чаті скинула журналістам порядок денний засідання міськвиконкому, яке мало розпочатися 9 червня о 9:30.
Прес-служба, як завжди, надала журналістам лише перелік питань порядку денного, але не додатки, які й містять конкретику.
Наприклад, у порядку денному вказано: «11 питання: Про питання забезпечення пасажирських перевезень у м.Полтава. 10.25-10.30.».
В додатку до цього питання міститься 10 пунктів із поясненнями. Зокрема, там вказано: перелік тарифних пакетів, перелік перевізників із якими укладуть договори, зміна схеми маршрутів тощо.
Враховуючи воєнний стан та наявність обмежень на публікацію інформації на сайтах органів місцевого самоврядування, журналістам доводиться просити додатки у членів виконкому, щоби розібратися самим та написати новину про транспорт із корисною для читачів інформацією.
Отже, повернемося до сьогоднішнього дня. Журналіст «Полтавщини» прибув до міськради о 9:30. Біля будівлі вже стояли автомобілі вибухотехніків, швидкої та рятувальної служби. Поліція нікого не пропускала до міської ради і говорила, що адмінбудівля замінована.
Не поспішаючи, із міськради час від часу виходили члени міськвиконкому та начальники структурних підрозділів, тому логічно було подумати, що засідання не відбулося.
Близько 10:00 журналісти почали намагатися зв’язатися із головою прес-служби міськради Аліною Рябоконь, щоб запитати про точний час засідання у зв’язку із «замінуванням». Прес-секретар не відповіла. Інші представники прес-служби, які вийшли із будівлі, сказали, що просто сиділи в кабінеті й не знають, чи буде засідання виконкому взагалі.
Співробітники різних департаментів, які стояли на ґанку, повідомили, що до обіду роботи не буде, тому вони розійшлися. Зокрема, пішли у своїх справах й журналісти.
О 10:20 члени виконкому повідомили журналістам, що засідання вже відбулося. Розпочалося воно, фактично, графіком — о 9:30. 15 питань оперативно розглянули за 7-10 хвилин. Для прикладу, вже у другій половині дня прес-служба оприлюднила фотографії з засідання, на якому чітко видно час одного з голосувань — 9:34.
Член виконкому Олексій Чепурко розповів про ранкове засідання так:
— О 9:29 я був на східцях міськради, поліція уже нікого не пропускала. Я запитав у охоронця, чи буде засідання. Він сказав, що воно вже йде. Тоді я сказав, що є членом виконкому, і мене пропустили. Я запізнився десь на половину засідання, розглянули 9 чи 10 питання.
Секретар Полтавської міськради Андрій Карпов розповів:
— Я вийшов зі свого кабінету о 9:25, зайшов у залу засідання. Там уже сиділи члени виконкому. Прийшов поліцейській і повідомив, що є повідомлення про замінування міськради. Усі вийшли із зали, вийшов з усіма і я. Пішов знову до свого кабінету і хотів з’ясувати на коли перенесли засідання. Приблизно через 5-7 хв один із членів виконкому повідомив мені, що виконком уже йде. Я запізнився на одне чи на два питання, голосували без мене. Долучився до голосувань. Ми провели виконком приблизно за 7 хвилин, без обговорень. Після чого усі розійшлися.
Після цих свідчень, припустимо, що міська влада повинна подякувати «мінувальнику», адже це дало можливість провести фактично закрите засідання виконкому і не відповідати на запитання журналістів. Інакше як пояснити бажання працювати у потенційно небезпечній замінованій будівлі? Хіба що члени виконкому настільки перейнялися ідею транспортної реформи, що зважилася на рішення, навіть ризикуючи власним життям. Тут тільки можна поаплодувати героїчному вчинку Олександра Мамая.
Прес-служба міськради взагалі ніяк не відреагувала на цю подію. В робочому чаті про цей випадок — жодного слова. Пояснень не отримала жодна полтавська редакція. О 14:41 Олександр Мамай у своєму Telegram-каналі на 77 тисяч підписників написав абстрактні слова про те, що робота пройшла плідно і жодного слова про замінування, «таємне засідання» і траспортні питання.
Лише під кінець дня, о 18:55, у тому ж таки Telegram-каналі була оприлюднена мінімальна інформація щодо проголосованих транспортних рішень.
Отже, керівництво міста вчергове приймає низку рішень, ніяк їх не пояснює, потім ображається, що про неї журналісти «погано пишуть», а критику називає «провокацією» та «підбурюванням». І такий підхід триває роками.
Реальний приклад. Коли телефонуєш у транспортний відділ і просиш пояснення про тарифні пакети, тобі відповідають: «Ми й самі не знаємо, оце у вас прочитаємо. А звідки ви дізналися про підвищення вартості проїзду? Бо ми самі не знали, що по 15 грн буде.»
Єдиний спосіб дізнатися у керівництва міста бодай якусь конкретику у сфері ЖКГ — це безпосередньо зв’язуватися із профільним заступником міського голови Євгеном Ричкою через його секретаря.
У Полтаві повністю закрита сфера освіти. Скільки заяв на вступ у перші класи? Які школи планують стати ліцеями? У які садочки набиратимуть дітей? Як працюватимуть школи з 1 вересня? Отримати відповідь на ці питання нереально, як і поспілкуватися із керівником департаменту освіти Жанною Каплоух.
Те ж саме стосується й інших керівників департаментів. Їх очільники посилають журналістів до прес-служби. А інколи послати саме туди, це гірше ніж попросити написати інформаційний запит.
Коли у Полтаві будуть продавати картки полтавця? Навіщо переукладати договори із перевізниками, яких сама влада називає «мародерами»? Офіційно міська влада пояснень не дає.
Чому прес-служба в останній момент попереджає, що у місті запрацює нова маршрутна мережа?
Чому усю цю суспільно корисну інформацію нам доводиться отримувати з власних джерел?
Чому перший заступник міського голови Валерій Пархоменко обіцяє регулярно відповідати на будь-які питання журналістів, а в результаті проводить поодинокі стріми, під час яких принципово відповідає виключно на найпростіші питання та ігнорує пропозиції проводити відеоконференції у Zoom з можливістю вести діалог.
Чому серед новин на сайті Полтавської міської ради та на офіційних сторінках Олександра Мамая так мало дійсно корисної інформації? Чому там публікуються лише візити міського голови до дитячих садочків, ролики Сергія Капліна і фотографії того, як комунальники встановили чергову клумбу?
Не так давно міський голова з усією серйозністю хвалився кількістю підписників свого Telegram-каналу й у відповідь на критику заявляв, що йому не потрібен піар коштом бюджету. Але ж в реальності над усіма його сторінками у соцмережах працює прес-служба, яка отримує заробітну плату. А відеоролики, які публікують від імені очільника громади знімають професійні оператори, також за бюджетні кошти.
Для прикладу, цього року на висвітлення діяльності міськради планують витратити щонайменше мільйон гривень. Так про яке висвітлення може йти мова, якщо прес-служба навіть не може повідомити: пройшов виконком чи ні?
Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»
