Один з фундаментальних принципів існування нашого світу є взаємопов’язаність всіх процесів, які в ньому відбуваються. Це чітко прослідковується, як в речах малих та незначних, так і в глобальних процесах. Наприклад, чашка кави в руках головного героя популярного телесеріалу без сумніву позитивно вплине на фінансові надходження власників кав’ярень. А от, будь-які соціальні, економічні та демографічні зміни напряму впливають на підходи до облаштування міського середовища.
В Радянському Союзі міста будували з орієнтацією на те, що в центрі живуть люди і проходить, яке не яке, культурне життя, а на околицях розташовані промислові зони і підприємства, які забезпечують населення роботою. Та історія розвитку економіки та розбудови міст показала недалекоглядність такого підходу. Під впливом урбанізації та зростання рівня народжуваності, міста розширилися та поглинули промзони. Навколо заводів виросли житлові будинки, школи, бібліотеки, магазини. Наслідки цього ми можемо спостерігати і зараз, коли бачимо об’єкти промисловості фактично в центрі міста.
Водночас падіння залізної завіси та планової економіки призвело до закриття багатьох цих підприємств, що були не конкурентоздатними і, як наслідок, появи занедбаних промислових територій, які зовсім не використовуються.
В Полтаві найкращими прикладами таких об’єктів можуть слугувати приміщення заводу «Лтава», Полтавського турбомеханічного заводу чи, нині демонтоване, «Знамя».
Заради справедливості потрібно зазначити, що подібні процеси відбувалися не лише в Радянському Союзі, а й в США та Європі. Мабуть, найяскравішим прикладом є Детройт в американському штаті Мічиган, військова промисловість якого стала непотрібною та перестала працювати після закінчення Холодної війни.
На Заході проблему з закинутими промзонами почали вирішувати вже понад 30 років тому. На виручку прийшла ревіталізація — процес відновлення міських будівель в ході якого їм надають нові значення, зміст та застосування. Ну або повертають старі, якщо це ще можливо.
Яскравими прикладами можуть слугувати Барселонські парки на місці промислових зон. Наприклад, Jardins de la Rambla de Sants — перетворена в зелену алею надземна гілка метро.
В Амстердамі, під креативний артпростір була перетворена корабельня. А у Франкфурті-на-Майні реновації піддався цілий центр міста, якому повернули історичний вигляд!
В Україні цей інструмент поки, що лише опановують. Успішними кейсами ревіталізації можуть похвалитися, в першу чергу, міста мільйонники. Тут просто необхідно згадати про Київ, адже в столиці є успішні проєкти. Наприклад, мистецька ініціатива «Port Creative» перетворила колишню книжкову фабрику на власну резиденцію, яку назвали «Kooperativ». Вони ж є засновниками сучасного мультифункціонального простору «Port Creative Hub», який розташований у будівлі колишнього складу Українського річкового порту.
Іншим цікавим кейсом є інноваційний парк «UNIT.CITY». Колись промислова зона, а зараз — комфортний простір та екосистема для ІТ- та технологічних компаній Центральної й Східної Європи. «UNIT.CITY» розташований на 25 га землі всього за 6 км від центру Києва та містить офіси, житлові приміщення, лабораторії VR і AR, виробничі потужності для 3D-друку, R&D-центри та інноваційні навчальні заклади.
Серед інших столичних ініціатив можна згадати «Izone» з їхнім коворкінгом в індустріальній частині Поділу й арт клуб «Сloser». Найбільшими за площею ревіталізованими об’єктами в столиці є торгівельний центр «Більшовик», на місці однойменного машинобудівного заводу (70000 м²) та «Платформа арт-завод», на місці Дарницького шовкового комбінату, неподалік колишнього ртутного заводу «Радикал» (близько 65000 м²).
Успішний досвід мають й деякі інші міста. Це Одеса, Львів, Харків, Івано-Франківськ.
Так Місто Лева багате на мистецькі ініціативи. От, наприклад, «LEM Station» — переобладнане під артпростір старе трамвайне депо. Чи «!FESTrepublic» — кльовий сучасний простір поруч із Замковою горою де тепер проходять творчі івенти, фестивалі та концерти. Розташований він на місці покинутого заводу.
У Харкові відомими є ІТ-хаб «Fabrica.space» й артзавод «Механіка». Покинуті промислові зони були ревіталізовані та перетворені на простори де люди можуть спілкуватися, працювати, розважатися та обмінюватися ідеями.
Слід зауважити, що ревіталізація — це не лише хаби чи артпростори, а й повноцінні житлові квартали, які побудовані за принципами «sustainable (стійкої) архітектури». В першу чергу мова йде про спробу максимально зменшити негативний вплив будівництва та будівель на довкілля, а крім того, ефективно використовувати простір.
В стійкої архітектури є 4 основні принципи:
Обговорюючи тему ревіталізації варто звернути увагу на перший пункт, адже він саме про це. Навіщо забудовувати вільні території, якщо можна перетворити покинуту фабрику чи ангар у нове функціональне приміщення чи забудувати покинуту промислову зону, що займає велику територію та псує міську естетику?
Найбільше виграють люди, які живуть поблизу таких локацій. Погодьтеся, набагато краще мати по сусідству новий житловий комплекс з дитячими майданчиками, парком та інфраструктурою, ніж покинуті ангари і склади за сірим бетонним парканом.
За принципами стійкої архітектури в Україні будують деякі компанії. Прикладом може слугувати мікрорайон на Рибальському півострові, в Києві. ЖК «RYBALSKY» — це невисокі квартали з розвиненою схемою вулиць, які гарно інтегруються в навколишній ландшафт.
Згадати можна і про ЖК «Great» та ЖК «LIPKI ISLAND CITY RESORT», які теж планують будувати на місці покинутих індустріальних локацій. Цікавий приклад є і в Житомирі. Це ЖК «Фаворит». Комплекс складається з 4 багатосекційних будинків, які розташовані на місці заводу залізобетонних виробів.
В Полтаві теж були спроби провести реновацію покинутої промислової будівлі та надати їй нового мистецького змісту. А, якщо точніше, створити простір для креативної молоді «Арт Платформа 11» в закинутому цеху Полтавського турбомеханічного заводу.
Простір пропрацював до 2017-го року і закрився.
Втім, ідея ревіталізації цієї промислової зони продовжила існувати. За її втілення взялися полтавські будівельники. Завдяки компанії «Полтавтрансбуд», на місці покинутих сірих цехів, незабаром збудують новий житловий квартал під назвою «Павленківський».
В іншій частині міста, на території, де колись розміщувався завод «Знамя», тепер буде ЖК «Європейський квартал». Тобто, замість «скелету» покинутого підприємства, з’являться 11-поверхові будинки в які заселяться понад семи сотень жильців. Крім того, поряд зведуть 5-поверховий паркінг для автомобілів.
Є й інформація про плани на ревіталізацію промзони поряд з зеленою зоною, що називають «Гришкин ліс». Цей проєкт є дуже своєчасним, адже в Полтаві бракує рекреаційних зон та зелених насаджень з якісною інфраструктурою для відпочинку. Поява ЖК поряд з однією з таких зон — гарний стимул для початку позитивних змін в цьому напрямку.
Таким чином, в кількості ревіталізованих промислових об’єктів та зон, Полтава вже наздоганяє, як столицю, так і Європу й на досягнутому зупинятися не збирається. Адже таких зон ще багато, і вони аж ніяк не прикрашають місто. Тому ідея їхньої ревіталізації починає потроху витісняти поширений підхід будівельних компаній, за яким мікрорайони зводять «в полі» за околицями міста. З кожним роком цей процес посилюється й в найближчому майбутньому наше місто побачить ще більше переосмислених та перебудованих промзон. Віримо та чекаємо!
Вадим ГОНЧАРЕНКО
