Від 1 липня земля в Україні стала товаром. На ній можна заробити і про це, вочевидь, заздалегідь обміркували ті, хто «підготувався» до земельних махінацій. Кременчуцька газета продовжує серію матеріалів, що зачіпають оборудки із землею, які відбуваються у новоствореному Кременчуцькому районі.
Ми відстежуємо розвиток подій навколо пайовиків ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» («ПЗП»), які згодом стали пайовиками ТОВ «Райземінвест-2017». Адже частина пайовиків про це навіть не знала.
По одній із версій, ця історія своїм корінням сягає кількох років давнини. Тоді один із керівників виробничих підрозділів ТОВ «Полтавазернопродукт» (називатимемо його громадянин С.) перед звільненням, схоже, зробив так, аби заднім числом, а то й без особистої участі пайовиків переоформити договори оренди землі на інше підприємство, яке сам заснував і очолив.
Кременчуцька газета 10 грудня побувала на одному з судових засідань, на якому головував очільник Хорольського районного суду Полтавської області, він же суддя-спікер суду Володимир Старокожко. Суддя розглядав справу пані К.
Раніше у цій справі допитали свідків. Один з них — громадянин С. на численні запитання сторін та судді часто вживав фразу «Не пам’ятаю», а, схоже, пам’ятав лише те, що вигідно було йому.
А ще під час допиту громадянин С. заявив, що коли люди на зборах виступали за дострокове розірвання договорів оренди землі з «ПЗП», він їм чітко заявив, що забере всіх до себе.
Мабуть, малося на увазі — до ТОВ «Райземінвест-2017», яке свідок очолив, звільнившись з «ПЗП».
Саме слова про те, що громадянин С. промовив «заберу собі вас всіх», схоже, були правдою. Це ще раз підтвердило версію того, що громадянин С.., а раніше керівник виробничого підрозділу ТОВ «Полтавазернопродукт» перед звільненням, схоже, зробив так, аби заднім числом, а то й без особистої участі пайовиків переоформити договори оренди землі на інше підприємство, яке сам заснував і очолив.
Але повернемося до останнього судового засідання у цій справі, яке відбулося вчора. Під час засідання суддя дослідив матеріали справи і сторони перейшли до дебатів.
Першим виступали адвокати позивачів, тобто, «ПЗП» — Микола Лобов і Віктор Маслюк. Вони чітко розклали, як то кажуть, все по поличках. Надаємо їх позицію тезисно.
— Громадянин С., як директор виробничого підрозділу ТОВ «ІПК «ПЗП» не був уповноважений на підписання угоди про розірвання договору оренди. Він мав збільшувати земельний банк, а ніяк не зменшувати його, безпосередньо організовувати вчасне укладання (переукладання) договорів оренди земельних ділянок між фізичними особами — орендодавцями, районною адміністрацією, спеціально уповноваженими державними органами та Товариством; організовувати збереження й ефективне використання майна та земельного банку... Завдань щодо зменшення земельного банку чи розірвання договорів про оренду землі на громадянина С. контрактом не покладалось.
— Розриваючи договір оренди від імені Позивача, громадянин С. діяв у власних інтересах, а не в інтересах його довірителя. Відповідно до даних Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб−підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Райземінвест-2017» громадянин С. є співзасновником та керівником ТОВ «Райземінвест-2017», яке зареєстроване 19.12.2017 р., тобто, в період розірвання договору оренди Позивача і укладення нового договору оренди. Громадянин С. підписав від імені Позивача угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки з Відповідачем й у подальшому уклав із ним новий договір оренди, але вже як директор іншого підприємства − ТОВ «Райземінвест-2017».
Крім того, як директор виробничого підрозділу громадянин С. до дати його звільнення — 04.01.2018 р., маючи довіреність від ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» до 11.01.2018 р., вже станом на 19.12.2017 р. був співзасновником та директором ТОВ «Райземінвест-2017».
Пунктами Контракту передбачено, що директор не може брати участь прямо або опосередковано, в діяльності будь-яких інших господарських підприємств, організацій або фізичних осіб, або надавати будь-які послуги для них за плату, або у інший спосіб без дозволу Вищого органу управління Товариством; брати участь, прямо чи опосередковано, в діяльності або бути акціонером чи учасником будь-яких господарських товариств, засновником підприємств або інших організацій, які прямо чи опосередковано конкурують з Товариством, будь-якою з його афілійованих компаній або з будь-якими постачальниками, замовниками або субпідрядниками Товариства, або будь-якої з його афілійованих компаній громадянин С., всупереч взятим на себе зобов’язанням, порушуючи приписи трудового договору, бере участь у створенні господарського товариства — прямого конкурента Позивача. Більше того, стає його керівником.
— У аналогічних земельних справах Верховний суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 23.09.2020 р. по справі № 544/35/18 зазначив, що укладення додаткових угод, і в подальшому укладення договорів оренди земельної ділянки однією і тією ж особою було направлене на реалізацію інтересів однієї і тієї ж особи, а саме — ОСОБИ_1 .
Отже, такі дії ОСОБИ _1 є недобросовісними, вчинені у власних інтересах та порушують права ТОВ «***» як користувача земельних ділянок, що є підставою для визнання недійсними оспорюваних угод та скасування їх державної реєстрації.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 911/2129/17 (провадження № 12-45гс19), у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 220/1588/18 (провадження № 61-47623св18).
Варто звернути увагу суду на те, що громадянин С. був допитаний в якості свідка у судовому засіданні по даній справі, що мале місце 29.11.2021 р.
У ході свого допиту громадянин С. зазначив, що брав участь у загальних зборах орендодавців Позивача восени 2017 року.
З поміж іншого громадянин С. прямо зазначив, що у разі невдоволення орендодавців умовами оренди Позивача, він готовий самостійно стати їх новим орендарем.
— Розриваючи договори оренди, зокрема, договір з громадянкою К. громадянин С. діяв від імені Позивача. Такі дії суперечать волевиявленню ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», адже такі дії вчинювались не в інтересах останнього.
У громадянки К. як орендодавця були відсутні мотиви для розірвання договору оренди з Позивачем, а сама угода про розірвання договору оренди не могла бути підписана 17.11.2017 р.. Договір оренди, укладений з Позивачем 14.09.2016 р., строком до 2026 року, спірна додаткова угода про його розірвання укладена 17.11.2017 р , трохи більше, ніж через один рік з моменту укладення первісного договору оренди. Первісний договір оренди розірвано у 2017 р., а орендна плата виплачувалась до 2019 включно, а саме до 29.08.2019 р , тобто, до моменту надходження вимоги про не проведення польових робіт. Звертаю увагу суду, що факт отримання Відповідачем виплат був підтверджений нею особисто, в ході надання пояснень по суті позовних вимог. Журнал вхідної кореспонденції не містить заяв від громадянки К. щодо дострокового розірвання договору, більше того, він взагалі не містить аналогічних заяв у 2017 році. Розірвання договору, укладеного строком на 10 років протягом 1 року з моменту укладання повинно мати передумови, такі як грубе порушення умов договору орендарем. Однак Позивач справно виконував свої обов’язки за договором, виплачуючи оренду плату вчасно і в повному розмірі. Також відсутність оригіналів угод про розірвання первісного договору оренди у усіх учасників усіх 95 справ не може бути збігом.
— Щодо неправомірності реєстрацій припинення іншого речового права за Позивачем та реєстрації іншого речового права за Відповідачем 2 та відсутності у громадянина С. повноважень на підписання таких угод. При проведенні реєстраційних дій державний реєстратор повинен переконатися у наявності повноважень на підписання документу, який подається для реєстрації. Проте, реєстратор не перевірив повноважень громадянина С. на підписання угод про дострокове розірвання договорів оренди з Позивачем, адже громадянин С. підписував угоди від імені Позивача не будучи директором ТОВ «ІПК «ПЗП» та відомості про нього були відсутні в ЄДРФОП. Окрім того, в оскаржуваних угодах здійснено посилання, що він підписував дані документи за довіреністю. Державний реєстратор не перевірив наявність такої довіреності та обсяг повноважень наданих нею, адже для проведення реєстраційних дій угоду подавали нібито власники земельної ділянки, у яких така довіреність відсутня та копії даної довіреності відсутні у поданих на реєстрацію документах.
Тож адвокати позивача чітко виклали свою позицію у справі.
Відповідача у справі представляла вже відома нашим читачам горе-адвокатка Лілія Бехтер, яка завідомо неправдиво повідомляла у судах про повноваження представляти інтереси громадян. Саме стосовно неї відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 400-1 (Представництво в суді без повноважень), щодо завідомо неправдивого повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді.
Крім того, стосовно Л.Бехтер, яка заборонила на судах журналістам себе фотографувати та знімати, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавщини відкрила дисциплінарну справу. Люди вимагають позбавити горе-адвокатку свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Проте адвоката тягне час і подала в суд на комісію, але до суду вперто не з’являється.
Тож вчора на суді по земельних махінаціях Л.Бехтер заявила, що повністю не згодна з позовом, бо наприкінці 2017 року відбулися збори пайовиків (про які частина свідків не знала) і на них підняли питання збільшення орендної плати тощо.
«Після зборів люди зрозуміли, що цього не станеться, бо директор «ПЗП» Биков заявив — ідіть куди хочете і робіть, що хочете. Більше 100 чоловік звернулися до директора виробничого підрозділу — громадянина С. в усному порядку з вимогою достроково припинити договори оренди землі за згодою сторін. Громадянин С. пішов людям на зустріч...
Факт підробки документів, про які кажуть представники позивача, в рамках відкритого кримінального провадження, не підтвердився. Кримінальну справу закрили. Свідки, які б заявили, що документи підписані не тією датою, що на документах (про простому — заднім числом) відсутні. Громадянин С. мав право підпису документів, бо не було заборони на підписання договорів розриву оренди землі...
Громадянин С. наприкінці 2017 року та на початку 2018 року вже був співзасновником іншого підприємства, але воно тоді ще не працювало і не було по діяльності конкурентом «ПЗП». Це підприємство розпочало діяльність лише в травні 2018 року. Громадянка К. склала свій договір з ним лише в 2019 році. Особа передала свою земельну ділянку туди, де їй було краще. Вона в суді під час допиту це казала», — заявила адвокатка.
Тут її спітч було перервано суддею. Він виправив адвокату: «Вона нам в суді як раз цього не пояснювала. Кажіть так, як казала ваша клієнтка і матеріалах того, що ми досліджували і заслуховували».
Після цього зауваження адвокатка Л.Бехтер продовжила, що позиція позивача, який вказує, що Верховний суд вже приймав рішення по аналогічних земельних справах застосовувати в цьому суді не можливо, бо кожна справа різна.
«Позивач базує свою доказову базу на припущеннях...
Держреєстратор мав законне право реєструвати договір...
Громадянка К. під час безкінечного допиту, який тривав 3 години, заявила, що підписувала договори власноруч і за своїм бажанням. Тому позовну заяву вважаю необгрунтовною, докази в справі з боку позивача вважаю відсутніми, прошу позивачу відмовити у задоволенні позову», — сказала Л.Бехтер.
Загалом то її спітч був більш розмитий, ніж чіткий та конкретний і особливо не довів її правоту. І що б вона ще казала, якщо всі розуміють, що справа шита білими нитками!
Суддя Володимир Старокожко, заслухавши позиції сторін, пішов у нарадчу кімнату і через півтори години оголосив: «Задовольнити позов позивача!»
Тобто, суд визнав недійсною угоду про дострокове розірвання договору оренди землі громадянки К. з «ПЗП», скасував рішення державного реєстратора про держреєстрацію припинення права оренди землі, визнав недійсним новий договір оренди землі громадянки К з «Райземінвест-2017», скасував рішення державного реєстратора про державну реєстрацію нового права оренди землі.
Судове рішення можна оскаржити в апеляційному суді. Тож, далі буде!
Адже не виключено, що у цій справі сторона, яка програла, може включити механізм заносу коштів потрібним людям, тиску на потрібних людей, тощо. Кажуть, так було і в Хорольському суді, але, схоже, суддя Володимир Старокожко не став гратися в нечесні ігри, на відміну від.... Той, про кого тут ми могли написати, зрозуміє, що йдеться саме про нього... Редакція вже вивчає наявну інформацію і інформуватиме своїх читачів про розвиток цих подій та про інші засідання щодо земельних махінацій.
Олег БУЛАШЕВ, головний редактор «Кременчуцької газети»
