Вже рік місцеві громади не можуть ввести в експлуатацію 7 сільських амбулаторій на будівництво яких витратили 62 млн грн
У 2018 році у Полтавській області почали будувати сучасні сільські амбулаторії за типовим проектом розробленим в Мінрегіоні. Спочатку медичні заклади зводили за програмою Петра Порошенка «Доступна медицина», а завершили за програмою Володимира Зеленського «Велике будівництво». В кінці 2020 року будівництво медичних об’єктів завершилося.
Всього громади Полтавської області отримали 33 амбулаторії за європейським стандартом. Будівництво одної коштувало в межах 7-14 млн грн в залежності від наявності у ній житлових приміщень для проживання лікарів. Роботи проходили на умовах співфінансування держави та громад.
За інформацією Полтавської ОДА, станом на грудень 2021 року введено в експлуатацію 26 амбулаторій, у яких уже приймають громадян. Ще 7 амбулаторій збудовані, але не введені в експлуатацію.
Перелік нових амбулаторій, які не ввели в експлуатацію
На будівництво цих медичних закладів витратили понад 60 млн грн і вони уже рік не можуть розпочати роботу. Органи місцевого самоврядування ще не прийняли перелічені амбулаторії через різні причини. Наприклад, в селі Оболонь Семенівського району підрядник замінює меблі. В селі Балясне Диканського району комісія не прийняла об’єкт через низку дефектів та недоліків. В смт Новооржицьке у 2021 році укладено додаткову угоду та виділено 85 тис. грн на підключення до електропостачання.
Будівництвом сучасних амбулаторій передбачалося, що мешканцям села не потрібно буде їхати в району лікарню щоби пройти медогляд чи отримати вакцинацію. Однак, в реальності амбулаторії інколи стають тягарем для громад.
Нові амбулаторії розраховані на 3-4 лікарів. Громаді потрібно запросити до себе молодих медиків і потім ще знайти їм житло. Також потрібні кошти на утримання закладу: комунальні платежі, ремонти, закупка медичних препаратів. В селі, де від сили мешкає кілька сотень осіб, важко буде знайти потрібний матеріальний ресурс.
До того ж, мешканці сіл інколи самі не розуміють для чого їм сільські амбулаторії. Наприклад, у селі Велика Круча Пирятинського району була власна амбулаторія, яка лишилася ще з радянських часів. Працювало там кілька лікарів та медсестер, а завідувачем був 80-річний лікар. Деяким селам простіше прислати із району карету швидкі допомоги ніж тримати у себе медичний заклад.
Звернемо увагу, що у сфері освіти влада навпаки старається скоротити кількість сільських шкіл. Створюються опорні навчальні заклади, до яких підвозять дітей із районів.
Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»
