Апеляційний суд вирішив, що прокурор, який вручав підозру Миколі Різнику, не мав права цього робити
Сьогодні Полтавський апеляційний суд остаточно скасував підозру та підтвердив мою невинуватість в історії з підкиданням мені хабара — такою новиною на своїй сторінці у Facebook поділився голова Опішнянської ОТГ Микола Різник.
23 липня 2019 року військова прокуратура Полтавського гарнізону затримала Миколу Різника на хабарі розміром 12 тисяч гривень, які він отримав від місцевого підприємця. Про цей випадок тоді повідомила Генеральна прокуратура України.
25 липня Октябрський райсуд Полтави обрав міру запобіжного заходу для підозрюваного Миколи Різника під не цілодобовий домашній арешт. А вже 3 червня 2020 року колегія суддів Апеляційного суду під головуванням судді Валентина Томилка скасував підозру голові Опішнянської ОТГ.
Сам Микола Різник так прокоментував «Полтавщині» сьогоднішнє рішення суду:
— Вважаю, що провокація проти мене не спрацювала. Підозрюю, що підкидання мені хабара ініціював один із діючих нардепів. Безпосереднім виконавцем провокації став безробітний мешканець Миргорода Рябчевський, який на той момент не був підприємцем, а його номер телефону на сайті OLX значився як шахрайський. До речі, тільки після того, як ми вказали, що начебто підприємець Рябчевський не є таким, він оперативно зареєстрував ФОП. Тепер обговорюємо з адвокатом, чи потрібно нам притягнути Рябчевського до відповідальності за завідомо неправдиві свідчення.
Микола Різник додав до цього, що рішення Апеляційного суду ґрунтується на тому, що військовий прокурор не мав права вручати підозру голові Опішнянської ОТГ. Це мали право зробити тільки прокурори Генпрокуратури. За словами голови ОТГ, до цього військовий прокурор Крамаренко намагався, щоб Октябрський суд Полтави зобов’язав його ознайомитись зі справою, щоб далі направити її в Зіньків, де б вона, на його думку, «пролежала ще 3 роки».
Микола Різник вважає, що ця історія лише загартувала його. Також він подякував тим громадянам, які підтримували його протягом останнього року.
Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»
