Ще століття тому книжкам пророкували смерть від байдужості через появу телебачення. Наступного разу літературу хотіли «поховати», коли з’явився Інтернет. Утім останніми роками цікавість полтавців до друкованого слова тільки зростає — кількість відвідувачів бібліотек говорить сама за себе. Тому змінюється й сам формат бібліотек — міська влада намагається слідкувати, щоб книгозбірні йшли в ногу з часом і могли відповідати всім потребам і запитам містян.
Секретар полтавської міської ради Олександр Шамота переконаний — формат читальні більше не забезпечує всіх бажань містян. Тому бібліотека тепер уже має бути громадським і культурним простором, де можна відпочивати, спілкуватись, навчатись, обмінюватись думками тощо.
— Ми працюємо над комплексною стратегією розвитку культури Полтави. У цій стратегії окремо розглядається роль бібліотек міста. Це вже інші форми, інакший підхід. Це і громадський простір, і хаб, і місце проведення дозвілля, і клуб за інтересами. Культурний осередок в окремому мікрорайоні. Тут кожен може знайти собі заняття до душі: і малеча, і підлітки, і дорослі люди. І це радує, що ми сьогодні маємо змогу зробити ці місця теплими, затишними, сучасними і відкритими, — зазначив Олександр Шамота.
Міська влада долучається не тільки до ремонтів і реновацій, вигадують і нові форми співпраці та залучення людей до різних культурних і соціальних проектів. Тут проводяться заходи із нацполіцією, з лікарями, громадськими організаціями. Тут мешканці міста мають змогу проголосувати за вподобані проекти з «Бюджету участі».
Не стала виключенням і Бібліотека № 3, на Леваді. Тут зробили ремонт, змінили систему опалення. На наступний рік планують реновацію книгосховища. Наразі ж книгозбірня впроваджує нові форми роботи. Щороку сюди приходить понад 2,5 тисячі читачів і цифра ця з року в рік збільшується.
Прес-служба Соціал-демократичної партії (СДП)
