Рівень кишкової палички на пляжах Полтави перевищений у 22 рази, в Кременчуці — у 140 разів
Літо у розпалі й попри заборону люди продовжують ходити купатися на міські пляжі Полтави. Високий рівень кишкової палички у мутній річковій воді не переконує полтавців відмовитися від задоволення поплавати.
Фахівці Полтавського обласного лабораторного центру МОЗ України провели останні заміри рівня кишкової палички 20 червня. Ми порівняли, як змінилася якість води за тиждень. Черговість пляжів встановлена залежно напрямку течії.
Рівень бактерій не повинен перевищувати 5000. Як бачимо, на трьох пляжах рівень перевищує норму аж у 22 рази. Начальник рятувально-водолазної служби Полтави Євген Савчук здивований такими цифрами й говорить, що раніше максимальний показник був 75 000 ЛКП. А от на Центральному пляжі рівень кишкової палички зменшився у понад 2 рази.
В інших районах Полтавської області показники кишкової палички перевищені в таких водоймах.
В Кременчуці з кишковою паличкою — взагалі катастрофа. Індекс ЛКП на центральному пляжі становить 700 000, тобто норма перевищена у 140 разів. І, до речі, таке нашестя кишкової палички також не зупиняє кременчужан відмовитися від походу на пляж.
Щодо інших водойм із високим рівнем бактерії, то вода стала чистішою в річці Сула й Артополог.
Як розповів Євген Савчук, сьогодні Полтавський обласний лабораторний центр робив заміри води не тільки навпроти пляжів, а і на інших ділянках річки в межах міста. Результати мають бути в четвер.
Потрапляння кишкової палички в травну систему можуть викликати у людей пронос та блювоту. Купаючись у річці, де високий рівень бактерії, головне не ковтати воду. Кишкову паличку з річки неможливо прибрати. Слід розраховувати тільки на течію, яка винесе її далі річищем. Бактерій більше там, де застоюється вода. Основна причина появи кишкових паличок у річковій воді — забруднення водойми стічними водами. Зливові води несуть з території міста до водойм мікробіологічні забруднювачі, а підвищення температури навколишнього середовища сприяє збільшенню кількості мікроорганізмів.
Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»
