У Полтаві зупинився приватний транспорт. Мешканці міста, перевізники й навіть чиновники ще не до кінця зрозуміли, що сталося. «Полтавщина» сфокусувалася на головному в цій історії, щоби допоїти дати відповідь на основні питання
Сьогодні у Полтаві сталося те, чого ніколи не було — приватні перевізники заявили, що більше не обслуговуватимуть Полтаву. За підвищення тарифу вони страйкували й раніше, але це були короткострокові акції: зупинка перевезень до обіду чи не вихід на маршрут частини транспорту. Сьогодні протягом дня зупинилися майже всі перевізники й надалі вони не збираються виходити на маршрути. Чиновники пророкують параліч міста, а потім протест під стінами міськради.
Що стало причиною транспортної кризи в місті й чого очікувати у майбутньому? Ми спробували знайти відповіді на ці запитання.
10 травня відбулося засідання містобудівної комісії Полтавської міськради. Комісія стала публічним полем бою, на якому розкрили політичні інтриги, які стосуються теми транспорту. Передамо важливі моменти.
Сесійна зала, де проходила комісія, була «забита» людьми. Депутат від фракції «БПП «Солідарність» Володимир Корчака вніс на розгляд питання щодо стану пасажиропотоку в місті. Після цього до мікрофона виходили мешканці околиць Полтави, які скаржились на «відрізаність» від міста через відсутність транспорту.
Зокрема виступали мешканці селищ: Лісок, Рибці, Вакуленці, Новобудова, Вороніна. Їхні скарги можна поділити на п’ять основних проблем:
Так, директор школи № 15 на Вороніна розповіла:
— У нас початок занять о 8 годині. Працівникам потрубно бути на 6 годину у їдальні, вони потрапляють тільки на 7 годину. Через це кухарі готують не котлету, а розігрівають сосиски. Виїхати з дітьми на змагання чи конкурс в такому автобусі не можливо. В автобусах їздять дачники, вони переповнені.
Марина із селища Вороніна запитала у присутніх перевізників:
— Я хочу запитати чи достойний ваш транспорт 4 гривень? Чому ви не дотримуєтеся графіку? Ви втрачаєте людей, які підходять на зупинку за розкладом. Чому у перевізника Чаплигіна скло в маршрутці цілуєш, бо там переповнено? Чому водії увечері «бухають» до втрати пульсу, а вранці виходять на маршрут? Чому у ваші маршрутки страшно заходити? На таких маршрутках не достойно людей возити. Все починається з поваги до людей, а не з такого гівна як ви.
Крім скарг деякі мешканці подякували перевізникам, за те, що вони тримають транспорт на ходу і готові платити їм по 6 грн. Так Наталія із Вакуленець розповіла:
— Проблема на околицях велика. Але хочу подякувати нашому перевізнику, який виступає як благодійність. Який із «гівна кулю ліпить».
Перевізники, які слухали всі ці скарги, відповідали, що не можуть їздити за тарифом 4 грн. Вони контратакували такими фразами:
Керівник ТОВ «Глобус Авто Полтава» Юрій Шевчук розповів:
— Ми хочемо нормально жити й годувати свої сім’ї. Для того щоб вижити з тарифом в 4 грн, ми продаємо свій транспорт, щоб якось протягнути. Я за останні 4 місяці продав 4 автобуси, тепер їх залишилося 16. Раніше я брав автобуси в кредит, виплачував його за 1-2 роки, продавав автобуси й купляв нові. За тарифом 4 грн це вже не можливо зробити. Якщо не підвищити тариф, маршрути будуть зупинятися самі по собі через різні причини: не вийде водій, автобус зламається.
Керівник ГО «Асоціація перевізників Полтави» Юрій Лупаєнко заявив:
— Перевізники вже не отримують прибутку 6 місяців. Перевізники продають новий транспорт і в місті залишається чормет. 10 нових машин продано за останні 3 місяців. Перевізники розбирають машини і переставляють запчастини на інші. Великі автобуси стали. Перевантаження — замість 19 чоловік в салон заходить 40. Влітку пасажиропотік падає, тому ситуація буде ще гіршою. Недобір водіїв. Дійшло до того, що на водіїв приходять ті, у кого права і довідка. Він під парканом вчора валявся, його беруть і ще цілують в зад, бо нікому працювати. Ми не можемо їм запропонувати високу зарплату, вони не дорожать роботою. Він ключі кинув і поїхав у Польщу. Люди працюють по 18 годин в день. Жодної допомоги бізнесу, а тільки тиск. За нашими розрахунками, тариф у місті повинен бути 10 грн. Нам півроку не підвищують тариф, хоча обіцяли. Я пропоную встановити 3 грн проїзд, щоб це закінчилося швидше.
Керівник ТОВ «Полтава Євробус» Михайло Костов розповів:
— Якщо вам не потрібні приватні перевізники, то скажіть нам і все. Ми кинемо перевезення. А так ми на щось розраховуємо, а потім ви нас «кидаєте». Влада протягом півроку футболить нас з одних воріт в другі ворота.
Загалом перевізники вимагали, щоб терміново зібрався виконком, на якому прийняли б тариф 6 грн.
Керівник КП «Полтаваелектроавтотранс» Євгеній Зайцев показав розрахунки собівартості проїзду на комунальному підприємстві. Тролейбус — 3,84 грн, автобус — 4,82 грн. Собівартість — це не тариф. У тариф входить прибуток, індекс, інфляція ціни й інші чинники. За такими розрахунками, тариф для приватного перевізника буде понад 5 грн.
Юрій Лупаєнко показав розрахунки ПП «ЛЮГ» із тарифом 9,7 грн. Однак на такий тариф депутати не орієнтувалися, оскільки це підрахунки компанії, а не офіційний документ.
Щоби порахувати тариф, потрібно знати витрати підприємства і кількість пасажирів. Щодо витрат, що запчастини, бензин, заробітна плата у перевізників не завжди фіксується, для оптимізації. Також пасажиропотік перевізників нічим не підтверджений.
Підвищення вартості проїзду затверджує виконавчий комітет. Проект рішення приймається через регуляторний акт, який є експертним висновком, в якому міститься обґрунтування тарифу. Без розгляду цього висновку депутатською комісією, виконком не може прийняти рішення про підвищення вартості проїзду.
Учасники засідання розглянули три варіанти розв’язання проблеми:
Депутати обрали перший варіант. На нього і потрібно було знайти голоси членів комісії.
Перевізники говорять в один голос, що це секретар міськради Олександр Шамота. Теж саме говорить частина чиновників і депутатів. Олександр Шамота події на комісії назвав розіграною сценою.
Повернемося назад і опишемо хронологію подій затвердження регуляторного акту.
В січні минулого року були подані документи на підвищення вартості проїзду до 5 і 3 грн.25 січня проект регуляторного акту підписав секретар міськради Олександр Шамота. 30 січня його розглядала депутатська комісія, але не було кворуму, бо не прийшли представники БПП «Солідарності» і «Совісті України». 8 лютого, перед засіданням наступної комісії, прийшов лист від Олександра Шамоти, щоб не розглядати проект. Тоді представники «Солідарності» на засідання з’явилися.
Заступник мера Олексій Чепурко в розпалі вчорашньої дискусії сказав такі слова:
— Я тримав себе в руках, а зараз можу перейти на емоції. В народі є така фраза, коли співрозмовник «валяє дурня». Я зараз розповім таке. Я розповім, як всі ці переговори проводилися, як вони блокувалися, які президентські кампанії проводилися, скільки було війни й хто чим погрожував. По причині коректності я не хочу цього робити.
Ймовірно, говорячи про президентські вибори, Олексій Чепурко натякає на те, що підвищення тарифу було непотрібне для двох фракцій: «СДП» і БПП «Солідарність». Щодо перших, то тариф 4 грн — це програмна лінія Сергія Капліна. Щодо других, то збільшення тарифу могло негативно вплинути на рейтинг Петра Порошенка. В результаті такі жертви були даремними, Петро Порошенко в полтавських округах набрав близько 16% голосів. Перевізникам обіцяли підвищити тариф спочатку до 5 грн. Однак, час був втрачений, регуляторний акт з висновками застарів і під час вже нового фінансового кварталу, потрібні нові розрахунки.
Отже, відповідальність за зупинку приватного транспорту, як мінімум, треба розділити між «СДП» і «Солідарністю». Фракції «Батьківщини» і «Совісті України» взагалі ігнорують засідання комісії. Як висновок, зупинка транспорту — це проблема всієї міськради: як коаліції, так і опозиції.
Що буде далі — спрогнозувати важко. За інформацією Олексія Чепурка, вже 85% перевізників написали заяви про відмову від маршрутів. За інформацією Євгена Зайцева, на 10 годину ранку через перевантаження зламалися троє тролейбусів, їх відправили у Депо, на ремонт. Поки люди трамбуються в салони тролейбусів, депутати шукають один голос, який потрібен для результативного голосування.
Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»