Робоча група визначила план заходів щодо дослідження місць масових розстрілів на території колишніх артскладів
Сьогодні відбулося засідання робочої групи, яка вирішує, що робити із земельними ділянками на території колишніх артскладів. Коротко нагадаємо про проблему. Влада міста хоче надати в оренду через аукціон 14 га землі колишніх артскладів, на території яких під час Другої світової були масові розстріли. Частина громадян проти цього, вони вимагають провести експертизу, знайти місця захоронення, а потім давати землю підприємцям під будівництво. На минулій сесії депутати під тиском громади зняли це питання з розгляду.
І вже 3 травня у Полтавській міськраді відбулося засідання робочої групи. З боку громадян були: Олександра Супряженко, Іцхак Константинов, Станіслав Цись та ін. З боку представників влади: перший заступник мера Андрій Лямін, начальник управління земельних ресурсів Юрій Трегубов, депутат Вадим Ямщиков, секретар міськради Олександр Шамота та ні.
Протестуючі громадяни: Потрібно визначити місця поховань, провести пошукові роботи, а після цього виготовити новий проект забудови артскладів. На їх думку, без врахування місць поховань, влада міста не могла розробляти документацію на забудову цієї території, а тому вчинила злочин.
Міська влада: Занедбану територію в центрі міста потрібно забудовувати. Від протестуючих громадян немає конкретних пропозицій, тому дослідження може затягнутися на довгі роки, а територія так і залишиться під бур’яном та припадатиме сміттям.
Під час дискусії громадянам були поставлені такі основні питання:
В ході обговорення робоча група вияснила наступні моменти.
Площа території артскладів — 56 га. Чиновники говорять, що дослідити таку територію не реально: ні по часу, ні по фінансах. Громадяни говорять, що всю територію досліджувати не потрібно. В Полтаву має приїхати спеціалісти від організації, яка веде пошукові роботи решток людей. На основі архівних документів вони окреслять межі пошукових робіт і почнуть дослідження. Після цього створять новий проект забудови артскладів із врахуванням місць поховань.
Юрій Трегубов зауважив, що на місці рову, де розстрілювали людей, збудований завод «Лтава». Також згідно з даними, як надали активісти, можливі місця поховань потрапляють тільки під один земельний лот.
Олександра Супряженко запропонувала визначити всі межі поховань: старе кладовище, розстріли мирного населення НКВД та два концтабори, на території яких німецькі окупанти вбивали військовополонених.
Андрій Лямін повідомив, що управління з питань містобудування звернулося до 4 організацій з проханням провести пошукові роботи на артскладах:
За його словами, всі вони відмовились від пошукових робіт.
Громадяни запропонували львівське комунальне підприємство «Доля». Його представники 20 травня приїдуть у Полтаву й оглянуть територію колишніх артскладів. Потім на основі огляду території і дослідження архівних даних вони визначать місця проведення розстрілів і там проведуть дослідження.
Також громадяни хочуть створити комісію по дослідженню артскладів, до якої увійдуть представники: Українського інституту національної пам’яті, Українського національного інституту археології, архіву СБУ, Міністерства культури та інші.
Це залежить від того, які території буде досліджувати «Доля». За словами Андрія Ляміна, керівники організації повідомили, що дослідження 1 га землі потребує одного року і коштуватиме 1 млн грн.
Державний бюджет передбачає 40 млн на пошук та поховань жертв. Олександра Супряженко розповіла, що комісія у справах увічнення пам’яті жертв при Полтавській ОДА мала звернутися до держави за фінансуванням дослідження, але цього не зробила. Можна створити таку міську комісію і звернутися до держави за фінансовою допомогою.
Представники єврейської общини пояснюють, що за їх віруваннями, рештки людей не можна викопувати і переносити в інше місце. Тому на землях, де поховані люди, потрібно побудувати меморіал. Громадяни наводять для прикладу меморіали: Дрогобицький яр у Харкові і Бабин Яр у Києві.
20 травня відбудеться виїзна нарада робочої групи, до складу якої увійдуть чиновники, представники КП «Доля» і громадяни. Вони вирішать, що робити далі.
Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»
