Микола Звягольський, який отримав контракт на постачання комплектів комп’ютерів, принтерів та сканерів для 1-ї лікарні Полтави, не заперечив наявності корупційної складової у сумі договору
14 березня «Полтавщина» опублікувала матеріал про комплект комп’ютерів, принтерів та сканерів, який 1-а міська клінічна лікарня Полтави закуповує за 1,9 млн грн і переплачує від 300 до 500 тис. грн. Наступного дня на нашому майданчику була опублікована відповідь-реакція на статтю керівника та власника компанії-постачальника Миколи Звягольського. Пояснюємо, чому текст розміщений на правах реклами та не має функції коментування.
За кілька годин після публікації розслідування директор ТОВ «ІСА» Микола Звягольський прийшов до редакції з вимогою спростувати викладену інформацію. У цьому йому відмовили, бо підприємець не навів доказів наявності помилок у матеріалі.
Навпаки, він не заперечував жодних наших висловів про те, що у вартість товарів одразу була закладена частка понад вартості поставки, найімовірніше, розрахована на неправомірну вигоду. Додав лише одне — від наших припущень можна сміливо віднімати 200 тис. грн. Тобто фактично підтвердив переплату на закупівлі у 300 тис. грн.
Водночас ми акцентували, що Микола Звягольський має повне право на висловлення своєї позиції щодо розслідування. Також повідомили, що опублікуємо цей текст на загальних умовах — у тому ж вигляді, як і було розміщено розслідування.
Наприкінці розмови підприємець попросив часу подумати і сказав, що повідомить про своє рішення. За кілька годин він подзвонив напряму у рекламний відділ і заявив — хоче опублікувати свою позицію на правах реклами із закритими коментарями.
Після цього ми кілька разів просили Миколу Звягольського уточнити: чи дійсно він хоче платити за розміщення того матеріалу, який він має право розмістити безкоштовно. Та, зрозумівши, що такий текст читачі вільно коментуватимуть, як і текст розслідування, він відмовився від пропозиції.
Оскільки відповідь підприємця вже опублікована із відключеними коментарями, ми публікуємо окремий матеріал з поясненнями. Заразом хочемо відповісти на закиди щодо якості розслідування та деяких частин тексту, які не відповідають дійсності.
Микола Звягольський звернув увагу на незнання редакції про те, як вираховується «сума тендера». Повідомляємо, у публікації ми кілька разів звертали увагу на те, що найперша проблема — це очікувана вартість закупівлі, яку визначила 1-а міська клінічна лікарня. Якби вона була б менша, то і постачальник змушений був би вказати менші ціни складових.
Микола Звягольський, як і ми, використав для обґрунтування своїх цін прайс-агрегатор Hotline.ua. Для прикладу навів ціни модуля пам’яті, процесора та жорсткого диска. На його думку, «за кожним посиланням видно, що найвища вартість у «журналістському розслідуванні» вища навіть за середню вартість вказану на ресурсі».
Ми також не до кінця зрозуміли, що саме підприємець мав на увазі. Тому маємо два припущення:
1) Микола Звягольський погодився із наявністю переплати у цінах, вказаних у договорі.
Найімовірніше, це не так, адже неможливо пояснити надбавками переплату у 300-500 тис. грн (17-27%) лише тим, що підприємець зобов’язаний сплачувати ПДВ за програмне забезпечення.
2) Микола Звягольський просто помилився і хотів сказати, що вказані у розслідуванні ціни менші від найбільших у прайсах.
Тут маємо пояснити. Так, ми дійсно не брали суто найбільшу вартість, яку змогли знайти серед пропозицій онлайн.
Керувалися тим, що подібні ресурси не викликали довіри щодо ціноутворення. Натомість ми використали термін максимальна ціна, який передбачав суму, із націнкою, що переважала у пропозиціях. Наприклад:
Модуль пам’яті Goodram 8 GB DDR4 2400 MHz (GR2400D464L17S/8G)
Процесор AMD Ryzen 3 2200G (YD2200C5FBBOX)
SSD накопичувач Kingston SSDNow A400 240 GB
За словами Миколи Звягольського, ціна на техніку також продиктована і способом розрахунку. Не всі магазини з прайс-агрегатора можуть забезпечити безготівкову оплату. Ті, що надають таку послугу, підвищують вартість до 15%. Тобто підприємець відносить себе саме до таких постачальників. Однак і тут є відмінність. Hotline показує роздрібні ціни, а «ІСА», зокрема, займається оптовими поставками і техніку закуповує великими партіями. Підприємець під час розмови сам визнавав, що має знижку під час таких закупівель.
До цієї теми також варто додати, що «Полтавщина» просила Миколу Звягольського надати прайс по кожній складовій комплектів, які він постачає у 1-у міську лікарню. У специфікаціях товарів договору ціна вказана лише за готові фірмові комплекти компанії. Підприємець сказав, що не може цього зробити.
Від себе додамо, що заява директора ТОВ «ІСА» про ринкову ціну комп’ютерів і принтерів для лікарні дещо маніпулятивна. Ринкова вартість створюється в результаті збігу попиту та пропозиції. Якщо на тендер заявляються двоє учасників, які майже не торгуються, то з’являються ознаки узгоджень дій мій конкурентами.
Микола Звягольський стверджує, що його ціна за принтери передбачає постачання додаткового картриджа, підвищеної місткості. Ми ж для порівняння використали звичайну ціну без додаткової комплектації.
Пояснюємо, що орієнтувалися ми на текст підписаного договору, як на кінцевий документ про домовленість між обома сторонами. Якщо у специфікації до комп’ютерів були вказані додаткові комп’ютерів, то дані про принтери та сканери такої інформації не містили.
Микола Звягольський стверджує, що гарантія на його техніку становить не 12, а 36 місяців. І такий «розширений термін гарантії» несе додаткові витрати для його підприємства в майбутньому.
У тому ж договорі, який ми і використовували для розслідування, вказано: ТОВ «ІСА» гарантує належну якість і експлуатацію товару упродовж 12 місяців. Хоча у тендерній документації і є формулювання про 36 місяців, але це не гарантує наявності такого пункту у кінцевому варіанті договору.
Також окремо гарантія у 36 місяців надається окремо на принтери. Але встановлює його не «ІСА», а фірма-виробник «OKI» — за умови реєстрації пристрою на офіційному сайті. Тобто полтавська компанія у цьому випадку не несе ніяких додаткових витрат.
«Полтавщина» публікує цей матеріал з двох причин: дати можливість читачам прокоментувати, зокрема, і позицію підприємця та пояснити нюанси. Микола Звягольський заплатив не за можливість висловити свою позицію, а за можливість не бачити реакцію читачів на неї. Це наводить на думку, що йому є, що приховувати.
Особливий дисонанс це викликає із тим фактом, що Микола Звягольський також є одним із шести засновників ГО «Осередок по запобіганню корупції та протидії злочинності».
З моменту виходу матеріалу його ТОВ «ІСА» встигла отримати ще кілька аналогічних контрактів. Із компанією уклали два договори на 2,6 млн грн. Вони передбачають постачання комп’ютерів та принтерів до 3-ї міської та дитячої клінічних лікарень Полтави. Ще два договори на 1,6 млн грн — для 3-ї та 4-ї лікарень — на стадії підписання.
Подібні закупівлі зараз відбуваються по всій області. Вони передують проведенню 2-го етапу медичної реформи — зміні підходів у вторинній медицині. Ситуації, подібні тій, що склалася у Полтаві лише вводять у неславу реформування медицини в Україні.
Наостанок наголошуємо: мета подібних публікацій, розслідувань та аналітичних статей у тому, аби показати неефективність організації закупівель, які проводять бюджетні установи. Саме через це ситуації із завищенням вартості стають можливі в принципі.
«Полтавщина» не намагається піддати сумніву важливості придбання техніки для лікарень, шкіл тощо чи інших подібних закупівель. Також ми не маємо претензій до виконавчої сторони. Зазвичай — це просто підприємці і вища ціна є просто справою бізнеса.
Основна проблема полтавських тендерів — це одразу завищена очікувана вартість закупівель, від якої і відштовхуються учасники, а також невелика конкуренція.
У першому випадку провина повністю на замовниках, адже вони визначають суми. Другий — менш явний і доводиться на прикладах.
Наразі ми не наводимо цифри, але доволі часто складаються ситуації появи «неочікуваних» для бюджетних замовників Полтави учасників. Зокрема, з Києва. Зазвичай такі компанії пропонують суттєво нижчі ціни за місцевих. У таких випадках «незнайомців» намагаються прибрати з конкурсу або взагалі скасувати його. Так було, наприклад, із тендером на харчування дітей у 2018 році або — на капремонт вул. Соборності. У результаті підприємці, які хочуть брати участь у тендерах чесно, просто відмовляються подаватися на конкурси. У результаті залишаються лише ті, хто згоден з подібними умовами. Тому і складається ситуація, що у тендерах беруть участь одні й ті самі компанії.
«Полтавщина»
