Анонімний спонсор готовий швидко збудувати храм на території Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В.Скліфосовського, але заважає природо-заповідний статус землі
Сьогоднішнє засідання депутатської комісії з питань регулювання земельних відносин Полтавської міськради розпочалось з тих питань порядку денного, щодо яких готові були доповісти запрошені. Проект рішення «Про розроблення детальних планів територій» стосувався земельної ділянки поблизу Полтавського дендропарку, заїзд до якого йде з вулиці Січових Стрільців. Депутат Полтавської облради Геннадій Коваленко пояснив, що на території планується садибна забудова.
Проект рішення «Про розгляд листів землекористувачів» складався з різних звернень. ПрАТ «Полімпекс» вкотре звернувся до міської ради з проханням оформити земельну ділянку під речовим ринком на вул. Новий Базар, 9. Заступник міського голови Іван Сватенко відповів, що поки триває судовий процес, у якому бере участь міська рада, приймати жодних рішень стосовно землі під ринком немає сенсу.
Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір (Бубнюк) (ПЦУ) звернувся з проханням вирішити питання будівництва невеликого храму на території Полтавської обласної клінічної лікарні імені Миколи Скліфосовського. За його словами, він просить за це не тому, що він священик, а тому що до нього надходить багато прохань від людей, які мають потребу у культовій споруді на території лікарні.
— Є сьогодні меценат, який власним коштом і швидко хоче збудувати нам на території обласної лікарні невеличкий храм. Є розроблений проект, а також на карті вказані можливі місця розташування цього храму. Меценат, ім’я якого без його дозволу я не буду говорити публічно, звертався з цього приводу ще до 2014 року. Через те, що там природоохорона зона, на 13 га, ні обласна лікарня, ні ми не можемо там будувати. Є пропозиція вилучити цю територію і десь виділити в іншому місці. Бажано зробити це швидко, адже потім потрібно змінювати цільове призначення земельної ділянки, — виклав суть проблеми Архієпископ Федір.
Він також додав, що керівництво обласної лікарні не проти такого будівництва.
Начальник відділу Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА Микола Григор’єв по суті питання виклав наступне:
— Мінприроди надало згоду міській раді на це, але 13 га — це помилка. Місто повинно передбачити компенсаційні площі. Профільний департамент екології може підготувати такий проект рішення, але міська влада повинна вчинити певні дії. Прийняти зміну площ, звернутися до департаменту та надати своєму профільному управлінню доручення стосовно вишукування таких площ. Наприклад, можемо зробити природоохоронним Гришкин ліс.
Начальник земельного управління виконкому Юрій Трегубов розповів, що ця проблемі існує з 70-х років минулого століття. На рівні обласної влади існують незрозумілі цифри, тому це не проблема міської влади. На думку начальника управління, Полтавська міська рада з погодженням від обласної лікарні має виділити земельну ділянку.
Головний архітектор міста Микола Шевельов зауважив, що з пошуком іншої території під природо-заповідний статус не потрібно поспішати:
— Це територія громадської забудови, в принципі, можливо там провести будівництво. Потрібно виокремлювати ділянку, для цього потрібно зробити поділ та змінити цільове призначення. Тут я погоджуюсь з Юрієм Трегубовим, що це не проблема міста, бо в області існують цифри в 13 га. І не потрібно швидко підшукувати заміну. Статус природо-заповідного фонду несе обмеження щодо використання цієї території. Наприклад, це стосується розміщення атракціонів та інших видів дозвілля.
Голова депутатської комісії Олександр Кісільов заявив, що члени комісії в цілому підтримують будівництво храму. Однак він запропонував поки взяти це питання до відома, а священикам та фахівцям обласного та міського рівня потрібно ще раз зустрітися і визначити оптимальне рішення. З таким формулюванням погодились усі члени комісії.
Довідково. На території парку Полтавської обласної клінічної лікарні імені М.В. Скліфосовського (вул. Стрітенська, 50) ростуть близько 50 дубів віком 150-200 років та дубова алея.
Виникнення парку пов’язане з відкриттям у 1804 році благодійного закладу. На території, що обмежувалась вулицями Новополтавською (Шевченка), Єгорівською (Європейська), Стрітенською, при благодійному закладі було створено ботанічний сад, де вирощували лікарські рослини для першої в Полтаві аптеки. Всього на території цього закладу за наказом генерал-губернатора О.Б. Куракіна закладено три сади — фруктовий та два ботанічних. Навесні 1806 року висаджували фруктові дерева, чагарники. Пізніше тут досаджували каштани, липи, клени, акацію білу, ялину колючу.
Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»
