«Полтавський автоагрегатний завод» визнали банкрутом через борг у 766 млн грн, який на 80% складається з кредитів перед «АвтоКрАЗом» Костянтина Жеваго
Господарський суд Полтавської області визнав банкрутом ПАТ «Полтавський автоагрегатний завод». 15 січня суддя Лідія Іванко постановила почати процедуру ліквідації підприємства та забезпечити виплату боргів кредиторам. Про це «Полтавщині» стало відомо з реєстру судових рішень.
Позов щодо визнання ПАТ «ПААЗ» банкрутом подав сам завод. Підприємство не може самостійно повернути борги у сотні мільйонів гривень. Найбільші кредитори — банк «Фінанси та Кредит», який сам зараз у стані ліквідації, та «АвтоКрАЗ».
Згідно з матеріалами слухання, у квітні 2018 господарський суд затвердив вимоги кредиторів у таких розмірах:
Судячи з аналізу фінансово-майнового стану ПАТ «Полтавський автоагрегатний завод», підприємство не зможе самостійно погасити борги, навіть якщо продасть усі потужності, станки тощо. Ринкова вартість майна боржника складає 298,4 млн грн.
Арбітражний керуючий підприємством зауважив, що упродовж 2017-2018 років фінансовий стан автоагрегатного заводу погіршився. Інвестиції зменшилися, а платоспроможність знизилася.
Важливо і те, що черговість виплат кредиторських зобов’язань різна. Вимоги першої черги мають усі вказані вище компанії, але найбільша — у банку «Фінанси та Кредит». Усі 139,6 млн грн мають бути виплачені першими.
У вересні 2015 року Нацбанк України визнав ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» неплатоспроможним. Виплачувати кошти вкладникам банку почав Фонд гарантування вкладів фізичних осіб — з держбюджету, але не більше, ніж по 200 тис. грн. Коли ПАТ «ПААЗ» розрахується з «Фінанси та Кредит», частину вкладів банк поверне коштом виплаченого боргу підприємства.
Після розрахунків із ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», черга на виплати перейде одночасно до решти кредиторів зі списку. І найбільший серед них — ПАТ «АвтоКрАЗ». Борг перед компанією становить понад 600 млн грн, тому зрозуміло, що виплат на всіх не вистачить. Відповідно до закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у такому випадку, вимоги кредиторів задовольнять не у повному розмірі, а пропорційно сумам. Тобто майже уся решта перейде «АвтоКрАЗу».
Як повідомляє сам ПАТ «Полтавський автоагрегатний завод», він відноситься до складу групи компаній «КрАЗ». Вона, у свою чергу, належить до сфери діяльності полтавського нардепа та бізнесмена Костянтина Жеваго. Він же і заснував «Фінанси та Кредит», яким володів до 2015 року. Через цей банк кредитував свої компанії, поки його не визнали неплатоспроможним.
За припущенням спеціалізованого видання «Олігарх», рішення автоагрегатного заводу ініціювати власне банкрутство виглядає як спроба власника «зіграти на випередження». Тобто мати можливість контролювати ліквідацію та/або заморозити продаж арештованого чи закладеного майна. Адже у 2017 році Державна виконавча служба наклала арешт на кілька десятків станків «ПААЗ», а пізніше Господарський суд Полтавської області зобов’язав завод та «АвтоКрАЗ» виплатити банку «Фінанси та Кредит» 127 млн грн.
Зараз «Полтавський автоагрегатний завод» має кілька варіантів розвитку подій:
У такому випадку завод дійсно припиняє існувати та виробляти продукцію і деталі. Зокрема, і гальмівні системи для «АвтоКрАЗа».
Борг державі, яка має повертати кошти вкладникам, буде виплачено повністю. Решта кредиторів отримає значно менші виплати, ніж вимагають — пропорційно заявам.
Можна припустити, що для ПАТ «АвтоКрАЗ» не вигідна ліквідація підприємства, яке постачає йому деталі та перебуває у сфері бізнесу однієї людини. Тому можна припустити інший розвиток подій.
Схожа ситуація вже мала місце із тими самими учасниками у 2015 році. Тоді «ПААЗ» заборгував банку «Фінанси та Кредит» понад 600 млн грн. Майно довелося передати в іпотеку банку, а потім ПАТ «АвтоКрАЗ» поручився за завод.
У такому випадку автоагрегатний завод продовжить працювати і виготовляти продукцію. «АвтоКрАЗ» або інша компанія зобов’язується виплатити борги автоагрегатного заводу двом банкам і товариству «Прогрес Груп». Ті ж будуть чекати виплат. Якщо це буде «АвтоКрАЗ», то самому собі він, ймовірно, виплачувати борг не буде. Як не виплачуватиме і «дочірньому» ТОВ «ТД «Полтавський автоагрегатний завод». Це «полегшить» розмір невиплаченого кредиту на 610 млн грн, тобто на 80%.
Цей варіант — один з найбільш очевидних сьогодні. Процес ліквідації можуть штучно гальмувати різними шляхами, один з яких — контроль над ліквідаційною комісією. При цьому потужності можуть перереєструвати на товариство з подібною назвою і продовжувати роботу.
Це може дозволити продовжувати роботу підприємства. Єдиний мінус — у такому випадку держава не отримає свої 140 млн грн, які «ПААЗ» винен банку «Фінанси та Кредит», тобто фактично Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Аби дізнатися, як саме можуть розгорнутися події, та яка ситуація на заводі зараз, «Полтавщина» зв’язалася із його директором Андріаном Литовченком.
За його словами, на виконання рішення суду, з ПАТ «Полтавський автоагрегатний завод» мають звільнити усіх 650 працівників. Серед них і сам директор. Для працівників заводу зараз шукають нове місце роботи. Один з можливих варіантів — переведення штату у ТОВ «ТД «Полтавський автоагрегатний завод».
Відповісти на питання щодо можливих подальших дій у справі банкрутства Андріан Литовченко не зміг.
— Хороші питання, але це не до мене, — зазначив директор «ПААЗ».
Зазначимо, що попри заяви ліквідатора про погіршення стану заводу, сам «ПААЗ» на своєму офіційному сайті повідомляє про постійний розвиток підприємства. Так, у червні 2017 року завод оприлюднив звіт про зростання показників реалізації продукції (зокрема експорту) та нарощення темпів виробництва. А 16 січня 2019 року — одразу після винесення постанови про банкрутство — «ПААЗ» повідомив, що отримав німецький сертифікат на проектування, розробку і виробництво пневматичних і гідравлічних компонентів автотранспортних засобів.
Як пояснив Андріан Литовченко, зараз завод продовжує роботу. Він не зупинятиметься ще, як мінімум, 45 днів — до закінчення контрактів з партнерами, які він зобов’язаний виконати. Чи буде після цього розпродаватися майно підприємства — поки невідомо. Найімовірніше, частини доведеться позбутися.
Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»
