16-17 лютого у Полтаві проводили тренінг "Військові конфлікти і ЗМІ". Упродовж двох днів українські журналісти Роман Бочкала ("Інтер") і Анастасія Станко ("hromadske.tv") вчили спілкуватися з людьми, постраждалими від конфлікту. Крім того, вони поділилися своїм досвідом репортажистики з гарячих точок.
На тренінгу, організованому "Інститутом аналітики та адвокації" (ІАА), підняли питання про порозуміння між журналістами, внутрішньо переміщеними особами та громадськими активістами. Спікери дали рекомендації для ЗМІ щодо висвітлення проблематики життя та труднощів, з якими стикаються люди, змушені покинути свої домівки через військовий конфлікт.
Під час брифінгу спікери "Інституту аналітики та адвокації" підсумували ситуацію, яка складається на мирних територіях і пов’язана з підтримкою ВПО та інтеграцією їх в суспільство на місцях, що стали новими домівками.
- На нашу думку, ключова проблема адаптації переселенців до мирного життя - це страх починати все спочатку, - пояснює Катерина Кролевська, прес-секретар "Інституту аналітики та адвокації". - Люди стикаються з проблемою пошуку роботи, житла, з тим, як їх сприймає суспільство. Деяким настільки складно, що вони приймають рішення повертатися назад, де попри постріли та усі жахи війни, вони відчувають, що там їх домівки, - пояснює прес-секретар ІАА. - На мою думку, потрібно докласти спільних зусиль, щоб наші співвітчизники з зони конфлікту знайшли в собі сили почати нове життя, - додає Кролевська.
Василь Жгун, експерт з комерційної діяльності, має статус ВПО та вважає, що при такій складній ситуації в країні "не можна легковажити словами":
- Дуже важливо, щоб ЗМІ були максимально об’єктивними, оскільки вони теж формують точку зору суспільства і задають атмосферу, - пояснює Жгун. - Здебільшого, якщо висвітлюються події за участю переселенців, то публікації мають негативні заголовки, це формує відповідне відношення до переселенців, і це попри те, що ми і без того в нелегкій ситуації. В часи, коли країні потрібно об’єднуватись, необ’єктивна інформація навпаки поглиблює і так болючу проблему поляризації, розподілу нашого суспільства на східних та західних, - зазначає Василь Жгун. - Я знаю багато прикладів, коли переселенці роблять добру справу, об’єднавшись, вони допомагають не тільки один одному, а й полтавцям пільгових категорій. Серед них багато кваліфікованих спеціалістів, їм є що дати суспільству, але, натомість, вони стикаються з багатьма проблемами.
Співробітниця БО "Світло надії" Олена Чикурова, яка займається адаптацією внутрішньо переміщених осіб, підкреслює, що потрібно в першу чергу створити умови, щоб людині хотілося адаптуватися і жити далі:
- Я вважаю, що найважливіше у роботі з внутрішньо переміщеними особами - це соціальна адаптація, - пояснює Чикурова. - Ми мотивуємо людей, щоб вони працевлаштовувалися, а не сиділи й шукали гуманітарної допомоги. Можна почати з якихось невеликих робіт, на громадських началах. У нашій організації є така жінка. Вона починала як волонтер, а тепер - проектний менеджер, працює з такими самими переміщеними особами, як і вона. Тому є до чого прагнути.
Зазначимо, що БО "Світло надії" майже з самого початку військового конфлікту на сході України допомагає адаптуватися внутрішньо переселеним особам у Полтаві, а "Інститут аналітики та адвокації" надає їм правову підтримку.
Довідка: Заходи ІАА, пов’язані із налагодженням комунікації між внутрішньо переміщеними особами і місцевими мешканцями, реалізуються за фінансової підтримки Black Sea Trust for Regional Cooperation, проекту Фонду Германа Маршала.
