Протокол – це план лікування того чи іншого захворювання, стисле узагальнення рекомендацій лікарям щодо діагностики, лікування, вакцинації тощо. Це як підказка, нагадування, з якою лікарю слід час від часу звірятися.
В Україні обов’язковість слідування медпротоколам закладена в основи законодавства. Тобто до 2017 року українські реалії були такі: є наказ МОЗ України, який затвердив протокол, і він обов’язковий, поки його офіційно не оновлять. Навіть прогресивні лікарі мусіли слідувати деяким застралим протоколам, які навіть технічно не могли оновлюватися достатньо швидко.
Тому у 2017 році МОЗ України дозволило українським лікарям використовувати сучасні міжнародні медичні протоколи (наказ 1422).
“Наказ №1422 дозволяє українським лікарям вже сьогодні користуватися найновішими протоколами, за якими працюють наші колеги в розвинених країнах світу, і надавати меддопомогу на сучасному рівні українським пацієнтам”, - говорить Олександр Лінчевський.
Якщо раніше світові протоколи адаптували до можливостей медзакладу, то тепер система змінюється під потреби пацієнтів. іі це правильно, адже, наприклад, лікувати інсульт без комп’ютерного томографа - це надзвичайно ризиковане і невиправдане заняття.
Джерело: http://moz.gov.ua
