Дослідження учених Гарвардського університету доводять, що люди, які починають свій ранок зі споглядання свіжих квітів, почуваються енергійнішими та щасливішими протягом дня. Коли учасники експерименту розміщували маленькі букети у місцях, які вони бачили одразу після пробудження, відчували значне покращення настрою. Ба більше, дослідження показало, що ці люди поширювали свої позитивні емоції у соціумі протягом дня — серед колег, рідних та друзів.
Сьогодні мова піде про неймовірно гарні квіткові композиції з холодного фарфору української майстрині Вікторії Міщенко. Перш ніж читати статтю, помилуйтеся її квітами, ви отримаєте чимало позитивних емоцій.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» Вікторія Міщенко розповіла про секрети створення нової серії робіт.
— Для мене створення квітів з холодного фарфору — не просто хобі, — говорить Вікторія Міщенко. — Це кропітка робота, яка вимагає досвіду, навичок роботи з матеріалами, знання особливостей анатомії рослин, розуміння створення кольору. А ще творчість для мене — своєрідна медитація. Зосереджуючись на роботі, я поринаю в інший світ — світ природної краси, яскравих кольорів. Адже кожна квітка створює свій особливий настрій. Коли з безформної сірої глини, тюбиків фарб, металевих дротиків твориш красу, це надзвичайно захоплює — і в душі виникають умиротворення та спокій. А в наш складний час це дуже важливо.
— Що являє собою холодний фарфор?
— Холодний фарфор (а ще побутує назва «флористична глина») — це самозастигаючий матеріал, який не потребує запікання. За добу холодний фарфор полімеризується і перетворюється на твердий, але одночасно гнучкий матеріал. Особливістю є те, що з нього можна виготовити надтонкі вироби — скажімо, квіткові пелюстки, і вони зберігатимуть форму багато років. Сам по собі холодний фарфор сіруватого кольору, тому я його підфарбовую якісними олійними фарбами і пастеллю. Це теж окремий навик, адже при висиханні холодного фарфору колір стає темнішим, і це треба враховувати. Загальний принцип роботи, як з пластиліном, — мну, розкачую, нарізаю.
— Чи потрібна вам перед очима жива квітка або фото, коли працюєте?
— Так, наочний приклад перед очима важливий. Жива квітка — це ідеально, але фото теж допомагають. Вважаю, що моя квітка має анатомічно повторювати природну.
— У вашій новій колекції квітів — духмяний горошок, гіацинти, фрезії, альстромерія, півонії… Яку квітку створити найскладніше?
— Усі вони різні за своєю будовою, технологією виготовлення, кольоровою гамою. Наприклад, щоб зробити суцвіття гіацинту, треба виготовити близько п’ятдесяти окремих елементів — квіточок, напіврозкритих пуп’янків, і це не рахуючи листочки й стебло. Я дуже люблю гіацинти. Тривалий час ці квіти росли у мене в горщиках на підвіконнях. У них фантастична різноманітність забарвлень.
— Які секрети відтворення такої природності квітки?
— У суцвітті багато маленьких квіточок, і я ретельно вивчала їх будову. Часто для виготовлення однакових елементів використовують спеціальні форми. Але однаковість неприродна, тому я кожну квіточку виліплюю вручну. Вони всі виходять різні, а значить, максимально схожі на природні.
— Яка квітка ваша улюблена?
— Одна з них — розкішна півонія. Вона складається більш як з двох сотень тоненьких пелюсток, кожну з яких треба виготовити, надати їй природної форми, в певному порядку «посадити» на серцевину, дати трохи підсохнути — і так раз за разом, поки в руках не побачите величну й пристрасну квітку. На виготовлення композиції з трьох гілочок півоній — кожна з великою квіткою та округлими пуп’янками, а також листочками різного розміру — може піти до тижня. Для мене півонія — це квітка травня, прекрасного часу, коли вже тепло, а попереду ціле літо. Це приємні спогади дитинства про бабусин садок з кущами півоній, коли за одну ніч зеленаво-червонувата кулька пуп’янка перетворюється на шалений вихор бордових пелюсток. Пам’ятаю з дитинства той настрій, коли навчальний рік майже завершився, попереду — літні канікули, й ти йдеш до школи вітати вчителів з букетом розкішних півоній… Саме тому мені захотілось втілити цю красу у своїх роботах.
— Що вас надихає у творчості?
— Для мене приємно, що мої роботи знаходять відгук у серцях поціновувачів краси. Хтось любить ніжність весняних квітів — кульбабок та пролісків. Інші люди в захопленні від буяння літніх фарб маків та гортензій. Є чимало тих, хто насолоджується стриманою красою жоржин. Та головне те, що усі квіти приносять людям радість.
— Ви розповідали, як ваші кульбаби прибиральниця полила в офісі. Чи траплялись ще якісь кумедні історії?
— Кілька років тому зателефонував чоловік, сказав, що бачив на моїй сторінці у соціальній мережі незабудки і хоче їх придбати в подарунок дружині. Ми домовились про зустріч, він отримав квіти й здивувався, що вони штучні, адже по фото був впевнений, що незабудки справжні. Враховуючи, що це було взимку, мабуть, він очікував, що я їх в оранжереї вирощую. Але пізніше цей чоловік перетелефонував і сказав, що дружину мої незабудки вразили більше, ніж якби вони були справжні.
Читайте також: «Вафельні квіти мають неймовірно ніжні напівпрозорі пелюстки», — майстриня з цукрової флористики Олеся Голумбівська
— Яка ваша квітка найпопулярніша у соціальних мережах?
— Наші співвітчизники у захваті від моїх кульбабок. А іноземцям дуже подобаються фрезїї та нарциси. У фрезії дуже широка палітра кольорів. Вона чудова як в монобукеті, так і з іншими квітами. При цьому вона не домінує в композиції, а підкреслює красу інших квітів. Загалом мої квіти мають поціновувачів більш ніж у тридцяти країнах.
— Які були найцікавіші та найнесподіваніші відгуки про ваші роботи?
— Мої квіти з холодного фарфору часто приймають за справжні. Вважаю це справді високою оцінкою. У соціальних мережах я періодично роблю пости з відео, де демонструю певні етапи своєї роботи, щоб люди бачили процес створення квітів.
Раніше майстриня Олександра Чалій розповіла «ФАКТАМ», як, побачивши її бузок з полімерної глини, одна дівчина сказала, що відчула його аромат.
Фото з альбому Вікторії Міщенко
