Уже кілька років поспіль книжки українських видавництв за кількістю продажів утримують позиції лідерів. Це свідчить про цікавість до продукту, що, у свою чергу, стимулює виробників покращувати якість книг.
Український книговидавничий бізнес розвивається, з`являється чіткіше його сегментування, коли видавництва обирають певну нішу і відповідно до цього вибудовують свою подальшу стратегію діяльності.
Як і раніше, лідируючі позиції зберігає сегмент дитячої літератури. Помітно зріс інтерес читача до нон-фікшн літератури: книг про бізнес і саморозвиток, науково-популярну літературу.
При цьому український читач усе більше купує книжки онлайн. Ця тенденція пов"язана не лише з духом часу. В Україні бракує роздрібної книжкової торгівлі. Навіть у великих містах книгарні — це, скоріше, виключення, ніж правило. І це давня проблема, вирішити яку без підтримки держави неможливо.
Економічна стагнація, підвищення комунальних тарифів знижують купівельну спроможність. Це також впливає на можливості людей купувати книжки. До того ж, читання безпосередньо пов'язане з якістю системи освіти. У нас вона одна з найгірших в Європі, тому наші випускники не продовжують читати після випуску. Ми маємо великий провал у читанні серед людей молодого віку.
Книга сприймається як альтернативна телебаченню форма проведення дозвілля. Саме тому читачі віддають перевагу художній літературі, белетристиці. Головне — щоб книга була захоплюючою і недорогою.
Ця тенденція підтверджується і результатами дослідження видавництва BookChef.
Так, за результатами опитування 79% респондентів читають книжки переважно для задоволення і тільки 21% для розвитку.
Сегмент електронних книжок фактично не розвивається через неспроможність видавців захистити свої авторські права, незацікавленість правоохоронців у боротьбі з піратством у сфері інтелектуальної власності. Тому видавці, які пропонують свої книжки в електронному вигляді, роблять це на власний ризик. Від цього пропозиція дуже обмежена, якщо порівнювати навіть із сусідньою Росією, а не з такими розвиненими ринками, як Німеччина, Великобританія чи США. За оцінками Івана, попри бажання видавництв сегмент електронних книжок не зможе розвитися, поки не притягатимуться до серйозної відповідальності порушники авторського права.
За результатами наших досліджень близько 9% українців регулярно читають книжки і відстежують літературні новинки. Ще близько 12% читають час від часу, коли з"являється вільна хвилинка або вийде гучна новинка, яку активно рекомендують прочитати. Решта населення майже не читає книжок або читає вкрай рідко. Отже, потенціал ринку суттєвий, проте для споживачів мають створюватися сприятливі умови для покупки, а саме з"являється потреба у розмаїтті цікавих книжок і можливість здійснення покупки за помірними цінами у магазині зі зручним розміщенням.
Загалом ситуація поліпшується для україномовної книги і погіршується для російськомовної. Через обмеження на імпорт із полиць фактично сегментами зникають російські книжки. Щоправда, у великих містах кількість читачів українською і російською мовами приблизно однакова. Через обмеження імпорту виникли сприятливі умови для відродження книжкової контрабанди, активізації виробництва контрафактної продукції на території країни, а також дефіциту якісної перекладної, вузькогалузевої літератури.
Головне, що можна зробити для розвитку ринку, − всім видавництвам, його гравцям, об"єднатися заради спільної мети, яка мала б кілька основних напрямків: популяризація читання серед населення, протидія спільно з державою контрабанді й контрафактній продукції. Зараз 50% книжкового ринку України знаходиться в тіні. Щойно правила гри стануть абсолютно легальними, з"явиться й асортимент, і хороші продажі.
