У Голованівську громаду «на щиті» повернувся воїн Владислав Рачинський. Він — це втілення спокою, доброти та неймовірної врівноваженості. Щирий до глибини душі, той, на кого завжди можна було покластися, той, хто ніколи не відмовить, той, кого любили всі… Про це повідомляє Голованівська селищна рада.
«Владислав після закінчення школи вступив до ВСП „Кропивницький інженерний фаховий коледж ЦНТУ“ та отримав професію за спеціальністю „Автомобілі і двигуни“. Він був із тих, кого називають „золотою дитиною“. Світлий, щирий, відповідальний, совісний, завжди розважливий, гарно навчався, захоплювався грою на гітарі, прекрасний математик, неодноразовий переможець предметних олімпіад та конкурсів різного рівня. Здавалося, що попереду ціле життя: зовсім нещодавно він закінчив школу, коледж, будував плани, мріяв, здобував освіту, щоб творити майбутнє, зустрів своє кохання та планував створити сім'ю. Його інженерний склад розуму та виваженість обіцяли йому успішний шлях та кар’єру, але війна розставила свої жорстокі пріоритети…»
У липні 2022 року після випуску з коледжу та отримання диплома про освіту Влад став на захист Батьківщини у складі Голованівського батальйону ТрО (в/ч А7342) на Херсонському напрямку та розпочав службу солдатом на посаді водія. Згодом став начальником служби інфраструктурного забезпечення логістики, а потім — головним сержантом, командиром стрілецького відділення. Пройшовши курси зовнішнього пілота-оператора БПЛА, був залучений до роботи в екіпажі пілотів БПЛА для ведення повітряної розвідки. За свою службу він був нагороджений Відзнакою Президента України «За оборону України», Відзнакою міністра оборони України «За поранення».
2 квітня 2026 року під час виконання чергового бойового завдання в районі населеного пункту Гаврилівка Бериславського району внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої сержант загинув. Медики тривалий час намагалися врятувати життя Владу, але, на жаль, його сердечко зупинилось…
«Ще зовсім нещодавно він був поруч. Був у відпустці… Приходив до школи, дивився в очі дітям, говорив із ними, підтримував, ділився досвідом. Він усміхався. Кажуть, Бог забирає найкращих, щоб вони тримали небо над нами… Але від цього не легше, лише болючіше. Герою назавжди 22…» — кажуть земляки.
Раніше стало відомо, що у бою біля Межової загинув захисник з Хмельниччини Олександр Бідний.
Читайте також: Останній його бій був виявом особливої стійкості та героїзму: солдат з Хмельниччини повернувся додому «на щиті»
