Гощанська громада на Рівненщині провела в останню дорогу до місця вічного спочинку 42-річного воїна Тараса Винокура. 28 лютого він загинув від отриманих поранень внаслідок мінометного обстрілу поблизу села Берестове Бахмутського району Донецької області.
«Людина із золотими руками. Цей вислів ідеально підходить для Тараса, — каже односельчанка Ніла Шумило. — Будівництво, ремонт, робота з деревом чи металом — усе було йому під силу. І все він робив із легкістю».
У червні 2022 року Тарас Винокур був мобілізований. Певний час перебував у теробороні, проходив навчання на Тучинському полігоні. З травня 2023 року перебував в районі Бахмута. Був гранатометником роти вогневої підтримки однієї з військових частин.
«Справжній чоловік, турботливий син і батько, надійний друг і побратим. Тарас був надійною опорою для мами Галини Андріївни, старшої сестри Оксани. Особливе місце в його житті й серці належало коханій дружині Віті й двом маленьким синочкам — Данилу й Олексію. Життя Тараса було прикладом того, як одна людина може внести добрі зміни в життя і благополуччя свого оточення. Прикладом справжньої мужності, сили, відданості своїй родині, країні», — йдеться в некролозі.
Захисника України відспівали у Свято-Дмитрівській церкві. Поховали Героя із військовими почестями на кладовищі села Симонів.
Источник fakty.ua
