У Дзигівці на Вінниччині попрощались із 51-річним військовослужбовцем Олександром Карпенком. Гранатометник механізованого відділення механізованого взводу роти механізованого батальйону однієї з військових частин загинув 21 липня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Курдюмівка Донецької області, повідомляють «Ямпільські вісті». Відомо, що у травні цього року чоловіка лише призвали на військову службу за мобілізацією. Згорьованими залишились дружина, донька Наталя та сестра.
«Сашко з дитинства мав веселий характер. Я любила з ним поспілкуватися, бо він будь-яку ситуацію перелаштує на жарт, — розповіла двоюрідна сестра загиблого Наталя Тодорашко-Лисак. — Ріс в багатодітній сім’ї, де було троє сестер і він один брат. Мати все життя працювала в колгоспі. Трудилась, щоб діти жили в достатку. Сашко після армії одружився. Ми гуляли його весілля. Згодом народилася донька Наталя. Брат був хорошим спеціалістом, теслею. Займався ремонтами й багато чого умів у житті. Нелегко було, коли померла мама, а потім найменша сестра Світлана. Згодом захворіла і старша сестра Валентина. Рак не шкодував нікого, й усі вони пішли у засвіти від цієї недуги. Коли померла сестра Валя, Сашко не мав можливості бути на похороні, бо пішов захищати нашу країну від окупантів. Навесні пішов захищати, а от зараз повертається додому, тільки… мертвим. Найменша сестричка Юля залишилася з них чотирьох. Як їй важко ховати останнього брата. Такий біль неможливо передати словами. І дійсно, весела вдача Олександра Івановича проявлялась і через фото, що очолювало траурну процесію. Він і звідти до нас посміхається. Недаремно ж біля будинку, коли заграла музика, пустився рясний дощ. Небо теж плаче за нашим Сашею, бо він був доброю людиною».
Опісля церковних обрядів чину поховання процесія зупинилась у центрі села, де відбувся траурний мітинг. Потім під оркестрове виконання Державного гімну України та потрійний салют герой ліг на вічний спочинок у рідній землі, за яку він віддав своє життя.
Источник fakty.ua
