Так от, капітальні ремонти шкіл, садочків, будівництво нових і реконструкція старих занедбаних спортивних комплексів, будівництво доріг, мостів і транспортних розв'язок - все це відбувається за кошти платників податків, в тому числі з податку на доходи фізичних осіб. Саме з цього податку бюджети отримують найбільше грошей. До прикладу, у 2018 році в Києві зібрали близько 18 мільярдів гривень з ПДФО. Це колосальні гроші, які дорівнюють бюджетам міст, і є більш як третиною всього київського бюджету. Але є одне але. Права киян повністю дискриміновано в цій історії, адже столиця – єдине українське місто, яке отримує лише 40% від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), хоча усі інші міста отримують 60%. Тобто більшу половину коштів, які місто отримує від людей, які працюють в Києві, отримує держава. І це незважаючи на те, що Київ виконує функції столиці: тут розташовані центральні органи державної влади, установи, підприємства, організації, і всі вони орендують комунальне майно на пільгових умовах. Таким чином держава не доплачує Києву близько 10 мільярдів гривень щорічно. Замість того, щоб столиці компенсувати витрати на утримання всього "державного апарату", парламент свого часу вирішив, що Києву можна не доплачувати, а натомість користуватися його майном за безцінь! Тому, повернення Києву його законних +20% від ПДФО має бути чи не головним завданням, зокрема для усіх столичних мажоритарників - депутатів Верховної Ради України, яким кияни довірили представляти свої інтереси в парламенті. Так, це значно складніше виконати, аніж поставити лавочки чи облаштувати дитячий майданчик у дворі багатоповерхівки, але точно не менш потрібно, а то й більше! Уявіть, скільки шкіл та садочків можна було б збудувати за ці кошти, адже місто з на межі освітнього колапсу.
Громадський бюджет Києва 2020: чергова висотка чи дитячий майданчик?
Вадим Васильчук
, Депутат Київради
Источник
lb.ua
