Фото: Depositphotos/kaprikM
Залучення іноземних інвестицій в економіку тієї чи іншої країни в більшості випадків залежить від інвестиційного клімату країни, тобто сукупності певних факторів, що впливають на рішення інвесторів, що вкладення ними своїх фінансових ресурсів. Існує цілий комплекс чинників, що впливають на ухвалення рішення про інвестування: політико-економічні, соціальні, ефективність виробництва, можливість доступу на інші ринки. Щоб визначити оцінку інвестиційного клімату варто охарактеризувати п'ять складових: політичну обстановку, правове середовище, макроекономічні чинники, податкове оточення, регуляторний вплив. Україна поступається за багатьма показниками, що показує низький рівень її конкурентоспроможності на інвестиційному ринку, що унеможливлює можливість збільшити обсяг іноземних інвестицій вкладених в економіку країни. Для подальшого покращення інвестиційного клімату України актуальним на сьогодні є питання удосконалення правової та організаційної бази для підвищення дієздатності механізмів забезпечення сприятливого інвестиційного клімату й формування основи збереження та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки.
Читайте: Головні угоди року або Чого хоче бізнес від чиновників
Ряд позитивних кроків у цьому напрямі вже здійснено: 1. На сьогодні в Україні створене правове поле для інвестування та розвитку державно-приватного партнерства. Законодавство України визначає гарантії діяльності для інвесторів, економічні та організаційні засади реалізації державно-приватного партнерства в Україні. 2. На території України до іноземних інвесторів застосовується національний режим інвестиційної діяльності, тобто надано рівні умови діяльності з вітчизняними інвесторами. Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. В переддень 2017-го Президентом П.Порошенком підписано Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». Завершено надзвичайно важливий етап, що був розпочатий із масштабних консультацій з громадськістю, копіткої роботи, до якої були залучені як бізнесові кола, так і громадські активісти. «У зв’язку з прийняттям цього Закону податкові інспекції на рівні районів перетворяться з контрольних та перевіряючих органів на консультативні. Це дуже важливо. Саме такою ми повинні бачити податкову інспекцію, коли підприємець туди звертається та отримує консультації. Більше немає ніяких «маски-шоу», жодних корупційних схем», - наголосив Глава держави. Президент висловив впевненість, що швидка імплементація цього Закону значно покращить інвестиційний клімат в державі. Відтепер контрольні функції податкової інспекції залишаються на обласному рівні. «Це означає значне підвищення рівня компетентності та професіоналізму. До речі, це також значно скоротить кількість перевірок контролюючими та перевіряючими органами», - зауважив він. Законом звільняються на три роки від будь-яких перевірок новостворені підприємства, якщо вони мають обіг менше 3 млн грн. Також за цим Законом доступ до реєстрів відшкодування податку на додану вартість передається Міністерству фінансів, а монополія фіскальної служби наразі переходить у абсолютно прозору ефективну систему, коли Міністерство фінансів зможе забезпечувати ефективне і автоматичне відшкодування ПДВ - податок, який у всі часи був символом корупції, нарешті почне відігравати свою ефективну роль наповнювача Державного бюджету Діями щодо нового адміністрування податку на прибуток, податку на додану вартість, єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб і багатьох інших, в країні створюється кардинально інший інвестиційний клімат. Це справді нові відносини між державою і бізнесом. І, до речі, перший крок назустріч бізнесу зробила держава.
