Фото: vestifinance.ru
Серед найбільших:
покупка німецьким агрохімічним концерном Bayer за $66 млрд. американського виробника насіння Monsanto;
виробник напівпровідників NXP Semiconductors NV проданий за $47 млрд найбільшій компанії по випуску чипів для мобільних телефонів у світі Qualcomm Inc;
британська ARM поглинена Softbank за $32 млрд;
другий по розміру світовий розробник ПЗ, компанія Oracle поглинає розробника хмарних сервісів NetSuite за $9,3 млрд;
Microsoft поглинає LinkedIn за $26,2 млрд.
Ця тенденція обнадіює Україну: транснаціональні компанії володіють значними коштами для подальших поглинань і працюють над їх пошуком. В той час на українському ринку M&A тільки невелика частина транзакцій має класичні ознаки злиття та поглинання, а часто це або вимушені продажі, або технічні транзакції пов’язаних осіб з метою певної реструктуризації. До ключових транзакцій можна віднести купівлю власником інвестиційної групи DCH Олександром Ярославським контрольного пакету акцій Харківського тракторного заводу ім.Орджонікідзе та купівлю українською аграрною групою «Кернел» за $95,8 млн. в Укргазбанку право вимоги на маслоекстракційний завод «Еллада», потужністю переробки 560 тис. тон насіння соняшника в рік, що раніше належав групі «Креатив».
Фото: sq.com.ua
Виставка техніки перед будівлею Харківського тракторного заводу Держава, в особі Фонду держмайна, спромоглася в цьому році продати УБРР найбільшій спотовій біржі Китаю Bohai Commodity Exchenge Co. Ltd (BOCE), та непрацюючу малу Мигиєвську ГЕС Миколаївської області за 52,5 млн. грн.. продати київській компанії «Емза», що має в активі чотири малих ГЕС. Крім так званого «банкопаду», відбулося кілька продаж фінустанов. Лондонській інвестор Стефан Пинтер придбав 100% Комерційного індустріального банку. А відомий український бізнесмен Сергій Тігіпко зараз знаходиться в процесі купівлі «Універсал Банку» – дочірньої структури грецького «Євробанку». Страховий ринок продовжує боротися за відновлення довіри і відбуваються певні зміни серед власників. Так, новим акціонером страхової компанії «Перша» стала швейцарська компанія Viatrans SA, що придбала 22% акцій компанії. TAS Group поглинає СК Aegon Life Ukraine, а компанія «Вега Системс» придбала 99,98% участі в капіталі страхової компанії «Хортиця». Дуже рідко в Україні відбувається викуп компаній в іноземного власника українським топ-менеджментом. У цьому році велика фінська компанія по виробництву лакофарбих матеріалів Tikkurila продала свій завод в Україні за 6,8 млн. євро естонській компанії FarbaHouse, кінцевими бенефіціарами якої є топ-менеджери українського підприємства – гендиректор Мауно Нурм і комерційний директор Ігор Женевський. А українське представництво однієї з провідних компаній в сфері пошуку персоналу - Ward Howell - провела так зване MBO (Management Buyout) – викуп компанії її топ-менеджментом. Донецький завод «Норд» проданий російському оператору побутової техніки «Діорит». Знаковим є прихід на ринок України китайської компанії CNBM, яка викупила в австрійської «Activ Solar» сонячні електростанції. Не менш позитивним сигналом для ринку M&A в цьому році є й те, що компанія Pfeifer&Langen (Німеччина) завершує операцію з придбання шести цукрових заводів в Тернопільський області, які раніше належали холдингу Т-Цукор.
Фото: ubr.ua
Цукровий завод Після банкрутства агрохолдингу «Мрія», власником якого, як і компанії Т-Цукор, виступала сім’я Гут, майно цукрових заводів виступало заставою за кредитами Промінвестбанку і перейшло у власність банку, який і здійснює продаж. До складу компанії Т-Цукор входили Борщівський, Бучацький, Збаражський, Козівський, Лановецький та Хоросковський цукрові заводи (Тернопільська область), а також завод Городенка (Івано-Франківська область). Давати якісь пронози на наступний 2017 рік, складно. Капіталізація економіки і, відповідно, ціни на активи продовжуватимуть знижуватися. Рік буде стресовим для таких проектів, як медіа та професійні футбольні клуби, які так і не стали прибутковим бізнесом, а перетворилися для багатьох власників в валіза без ручки, який нести важко, а кинути шкода. Важко, бо фінансово затратно, а шкода, бо великі іміджеві витрати. Привабливими для інвесторів галузями залишатимуться агросектор, ІТ та енергетика, в т.ч. альтернативна. В той же час очікуванням в наступному році залишається приватизація державних активів та ефективний продаж активів Фонду гарантування вкладів. Перекредитування української економіки у наступному 2017-му буде генерувати вимушені продажі підприємств. Прихід іноземних інвестицій залежатиме, перш за все, від системи координат, в якій опиниться Україна в світовій геополітиці, іншими словами від сигналів з Білого дому. І, безумовно, від стану справ в Україні.
За інвестора держава повинна боротися, конкурувати і приваблювати. В глобальному світі інвестор має вибір, і шукає кращих умов щодо гарантій та прибутковості на власні інвестиції з максимальною простотою ведення бізнесу й мінімальними ризиками.
Скажімо, як Україна має конкурувати з Литвою, де у вільній економічній зоні, яких є сім на всій території, інвестор протягом шести років не сплачує податок на прибуток взагалі, а потім ще десять років тільки половину ставки податку?! Крім того, за певних умов може отримати до 70% компенсації вартості затрат на будівництво заводу. При цьому чиновник лояльний і сервісноорієнтовний з приємними для інвестора питаннями – чим я можу бути корисним? Так от, саме таких посилів від українських чиновників чекає бізнес у новому 2017 році. Права «проґавити» можливості не маємо.
