З початку війни територіальні громади Полтавщини прийняли до себе понад тисячу переселенців, але їх кількість щодня збільшується. Місцеві будинки культури, школи та дитсади стали тимчасовими домівками для людей, які тікають від обстрілів. Переважно з Харкова, Сум та Охтирки, маючи при собі лише одяг, в якому приїхали та документи. Друзі України – литовці передали для них гуманітарну допомогу.
Вантажівка місткістю 20 тонн, вщент забита продуктами харчування, одягом, дитячими речами, предметами гігієни та побутовою хімією прибула до Полтави. Все найнеобхідніше для вимушених переселенців збирали волонтери та небайдужі жителі Литовської Республіки. Збір допомоги організував Фонд «Унія 1219», який підтримує українців ще з початку бойових дій на Сході України 2014 року.
— Пріоритет для нашого Фонду – забезпечення найнеобхіднішим жінок та дітей. Ми взяли собі під шефство чотири приміські територіальні громади: Коломацьку, Мачухівську, Щербанівську та Терешківську. Але частину вантажу передали й на передову, — розповідає засновник Литовського Фонду Допомоги «Унія 1219» Волдіс Ажубаліс.
Роздачу гуманітарної допомоги у громадах влаштували організовано, за списками, орієнтуючись на індивідуальні потреби кожного.
Так, на території Щербанівської громади нині проживає близько 350 внутрішньопереміщених осіб, 128 з яких – діти. За словами керівництва громади, більшість переселенців жителі прихистили у своїх домівках. Допомогу роздавали у Розсошенській гімназії.
— У дитсадках ми поселили близько 50 осіб. Крім цього, через Щербанівську сільську раду щоденно транзитом проїжджають близько сотні українців. Усіх намагаємося нагодувати, прихистити на ночівлю та забезпечити по можливості всім необхідним, — говорить начальниця гуманітарного відділу Виконкому Щербанівської сільської ради Леся Осадча.
Від бомбардувань у Харкові втекла і родина Семенченків. Нині вони вчотирьох проживають у дитячому садку Щербанівської сільради. Отримувати гуманітарну допомогу прийшли всією родиною. З жахом пригадують як тиждень із двома малими дітьми просиділи в підвалі, а потім не витримали і приїхали сюди.
— Ми приїхали вчотирьох: я, чоловік і двоє наших донечок. Дуже вдячні, що нас прихистили, тепло зустріли та допомагають. Тут добре, але нам хочеться додому, — говорить Інна Семенченко.
Інна Семенченко приїхала з чоловіком та двома доньками з Харкова 8 березня
Близько 200 внутрішньопереміщених осіб наразі зареєстровано у Коломацькій територіальній громаді. З них – 40 дітей, а також є інваліди. Більшість живуть у знайомих або родичів, інші – в Коломацькому будинку культури та в спортивній залі школи.
— Кожен день готуємо для них перше, друге третє. Сьогодні був суп з галушками, пюре, пиріжки з лівером і капустою, компот. Завдяки гуманітарній допомозі продуктами та миючими засобами наразі ми забезпечені, — розповідає кухар Коломацької школи Анастасія Куриленко.
Все, що необхідно переселенці приходять і отримують у Коломацькій сільській раді, а у віддалені від центру громади села допомогу розвозять адресно.
Більш ніж по 300 внутрішньопереміщених осіб перебувають зараз і у Терешківській та Мачухівській громадах, куди також надійшла литовська гуманітарна допомога. Її роздають у приміщеннях сільських рад. Отримала все, що потребувала і родина Кульбицьких.
— Ми живемо в Куклинцях, що тут одразу за Мачухами. Нас до себе взяли люди, за що їм дуже вдячні, бо ми приїхали зі страшного місця – прямо з-під вибухів. У Харкові над нами літали винищувачі. Ми сиділи у підвалі днями й ночами, а потім вже й не спускалися, а просто втискалися в ліжко й лежали слухали, коли воно вщухне, — пригадує Ірина Кульбицька.
Голови громад висловлюють вдячність литовським друзям і партнерам за допомогу та всі як один впевнені – з такою підтримкою Україна неодмінно переможе ворога та стане ще сильнішою!
— Хотілося б подякувати всій планеті, яка відгукнулася на наш біль, зокрема «Унії 1219». Ми отримали найнеобхідніше для наших переселенців, адже більшість із них виїжджаючи, не мали абсолютно нічого. Однак наша нація зараз згуртована як ніколи, ми нікого не кидаємо у біді. А завдяки такій потужній підтримці відчуваємо ще більше впевненості у своїх силах і перемозі. Слава Україні! — говорить голова Мачухівської громади Валерій Білокінь.
У Литовському Фонді «Унія 1219» зазначили, що поставки гуманітарних вантажів для вимушених переселенців будуть регулярними. Чергову партію вже завантажують на території Литовської республіки. Це буде переважно їжа довготривалого зберігання, дитяче харчування та предмети гігієни, побутова хімія. Полтавщина вдячна за допомогу та підтримку. Все буде Україна!
Катерина ТАРАСОВА
