Без голосів «Європейської Солідарності» чинна більшість перестала бути більшістю. Опозиція налаштована принципово не підтримувати бюджет на 2022 рік
Управління міськвиконкому та депутати Полтавської міськради у форматі депкомісій спільно напрацьовують та обговорюють бюджет громади на 2022 рік. І хоча перший заступник міського голови Валерій Пархоменко представив депутатам проект бюджету ще у грудні, але цей процес ще не досяг фінішної лінії — попередні проектні цифри коригуються, окремих рішень по управліннях взагалі не роздані депутатам.
Складність процесу полягає не лише в технічних моментах. Наразі головною проблемою для прийняття бюджету може стати саме політична складова.
Одна із причин — стосунки між міським головою Олександром Мамаєм та секретарем Андрієм Карповим від «Європейської Солідарності» перейшли в стадію тривалого конфлікту. Якщо раніше 3-4 депутати-ЄСівці (із 6-ти) могли голосувати разом з іншими фракціями більшості, то після історії зі спробою відкликати Мамая і ця кількість умовних «порохоботів» залишилася під питанням.
То з ким залишився Олександр Мамай? Це фракція «За Майбутнє» та 6 депутатів з «ОПЗЖ» та «Партії простих людей Сергія Капліна». Це вже меншість, а не більшість.
Опозиція — «Слуга народу», «Рідне місто», «Свобода» — вже шукають конфігурацію нової більшості без Олександра Мамая. Тому голосувати за бюджет, який дасть меру карт-бланш на увесь 22-й рік, в опозиції не налаштовані. Сценарій життя громади з формулою фінансування 1/12 від бюджету 2021 року — ставить розвиток міста на паузу. Звичайно, такий сценарій можна вивернути проти опозиції, однак ця палка для влади має два кінці.
Тому поки що існують варіанти:
Поки Олександра Мамая від радикального переформатування більшості, як ми писали і раніше, утримує позиція кременчуцького нардепа Юрія Шаповалова від «За Майбутнє». Якщо ця підтримка зникне, то і сама фракція «ЗМ», можливо, опинитися у вільному плаванні, без прив’язки до імені Мамая.
Якби там не було, політична криза у громаді загрожує тривалим неприйняттям бюджету з усіма негативними наслідками для усіх нас.
Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»
