Відтепер слідчі розслідуватимуть тільки тяжкі та особливо тяжкі злочини — вбивства, розбої, грабежі і т.д. Орган дізнання розслідуватиме — легкі тілесні ушкодження, керування транспортним засобом у стані сп’яніння та інші нетяжкі злочини та злочини середньої тяжкості
З 1 липня в Нацполіції стартувала робота нового підрозділу — злочини невеликої тяжкості розслідуватимуть у формі дізнання. Наразі утворено штатні підрозділи дізнання, розроблено нормативно-правові акти та методичні матеріали. За словами голови Нацполіції Ігоря Клименка, наразі загальна чисельність штату дізнання понад 3700 посад.
За словами новопризначеного начальника управління дізнання Олександра Ковтуна, до кримінальних проступків відносяться злочини невеликої тяжкості — крадіжки без кваліфікуючих ознак, спричинення легких тілесних ушкоджень, шахрайства, хуліганство, незаконне поводження з наркотичними засобами без мети збуту тощо.
Відповідно до законопроекту № 7279-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», кримінальний проступок — це діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51 тис. гривень) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Водночас злочини поділяються залежно від строку покарання у вигляді позбавлення волі та розміру штрафу на тяжкі та особливо тяжкі.
Також з 1 липня закон вносить норму про керування транспортом у стані сп’яніння в Кримінальний кодекс. Відтепер керування транспортним засобом у стані сп’яніння є кримінальним проступком та карається штрафом від 17 до 34 тис. грн і забороною керувати до трьох років; а при повторному порушенні — до 51 тис. грн із забороною керувати від 2 до 3 років.
Закон про кримінальні проступки дозволяє розслідувати нетяжкі злочини за спрощеною процедурою. Раніше лише слідчі могли здійснювати досудове розслідування стосовно кримінального правопорушення. Тепер слідчі зможуть сконцентруватися на розкритті тяжких та особливо тяжких злочинів, а розслідувати кримінальні проступки будуть дізнавачі — службові особи підрозділу дізнання органу Нацполіції.
Дізнавач зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі.
Дізнавач є самостійним у своїй процесуальній діяльності. Втручання в дільність дізнавача осіб, які не мають на це законних повноважень, забороняється.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача.
Оскільки дізнавач є повноцінним учасником кримінального процесу, то йому та іншим учасникам процесу надається право заявити про відвід або самовідвід. Якщо дізнавачу призначили відвід в кримінальному провадженні, то керівник органу дізнання повинен призначити іншого дізнавача.
Розслідування кримінальних проступків буде проводитися у скорочені строки — не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру чи затримання, або в інших випадках на строк до одного місяця.
Підозрюваного у вчиненні кримінального проступку дізнавач без ухвали слідчого судді може затримати лише за умови, що ця особа:
Затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, здійснюється не більше ніж на 3 години з моменту фактичного затримання.
Після затримання особі повинні негайно повідомити зрозумілою для неї мовою про підстави затримання та у вчиненні якого кримінального правопорушення вона підозрюється. А також роз’яснити її право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти неї, негайно повідомити інших осіб про своє затримання і місце перебування, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права.
Уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, здійснює особистий обшук затриманого.
Відповідно до закону, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:
Загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
Дізнання здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів:
Суд, отримавши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, має протягом 5 днів призначити судовий розгляд.
Якщо обвинувачений не оспорює встановлені обставини порушення і згоден з розглядом обвинувального акта, суд розглядає обвинувальний акт без розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Речник Нацполіції Юрій Сулаєв повідомив, що на Полтавщині вже створені органи дізнання, які розслідуватимуть злочини невеликої і середньої тяжкості, та призначені їх керівники.
— По суті, це те саме слідство. Змінюється лише кваліфікація на кримінальний проступок — злочини невеликої і середньої тяжкості. А слідчі розслідуватимуть тільки тяжкі та особливо тяжкі злочини — вбивство, розбої, грабежі і т.д. Орган дізнання розслідуватиме — легкі тілесні ушкодження, керування транспортним засобом у стані сп’яніння та інші нетяжкі злочини та злочини середньої тяжкості, — пояснив Юрій Сулаєв.
Вже створений відповідний підрозділ в обласному апараті та органи дізнання у кожному районі. Крім того, буде дозволено здійснювати дізнання по окремих категоріях проваджень для представників служб превенції — це патрульні, дільничні. Дізнання здійснюватиметься по спрощеній процедурі, де не потрібно проводити серйозні експертизи, які можуть затягнути слідство.
Юрій Сулаєв також зазначив, що до органів дізнання набрали нових людей, але також дехто перейшов зі слідства, а хтось — із розшуку. Наразі кількість особового складу органів дізнання є службовою інформацією і не підлягає оприлюдненню, це інформація для службового користування.
Інтернет-видання «Закон і бізнес» зазначає, що нові положення погіршать ефективність досудового розслідування, адже з’являється можливість заміни джерел доказів на нові. Тепер джерелами доказів можуть бути пояснення осіб, результати медичного обстеження, висновок спеціаліста, показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.
Негативним також є те, що проводити процесуальні дії з метою отримання зазначених джерел доказів дізнавач зможе до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. А це може стати механізмом для фальсифікацій таких доказів.
Висновок дізнавача та висновок слідчого щодо проступків не можна прирівнювати один до одного. Дізнавач не відповідає за результат своїх висновків, який потім суд може використати як джерело доказу. Натомість порядок отримання висновку слідчого установлений та врегульований законом, а порядок отримання висновку дізнавача неврегульовано. Отже, з’являються можливості для зловживань учасниками кримінального провадження.
Анастасія НЕДОГОРСЬКА, «Полтавщина»
