5 років на Полтавщині люди створювали об’єднані територіальні громади. Фінальний проект розподілу земель області між 60-ма ОТГ чекає затвердження у Кабміні
Проект перспективного плану формування ОТГ на Полтавщині лежить на столі у Мінрегіону. Це документ, який змінить звичний адміністративний поділ в області. Вся територія Полтавщини буде поділена між 60 об’єднаними територіальними громадами. Протягом травня Кабмін погодить цей документ і перший етап децентралізації, який тривав 5 років, закінчиться. Розповімо, як пройшов цей процес.
У 2015 році в Україні запустили процес децентралізації. Старий централізований принцип розподілу коштів не працював. Податки із сіл та міст йшли у державний бюджет, а потім у ручному режимі розподілялися по регіонах з мінімальним врахуванням потреб мешканців. Після євромайдану влада вирішила змінити такий підхід, віддавши частину фінансів та відповідальності за їх розподіл на рівень об’єднаних територіальних громад (ОТГ) — добровільних об’єднань жителів сіл, селищ та міст, які межують між собою.
ОТГ отримали можливість залишати у себе більшість податків: податок з доходів фізичних осіб, акцизний збір, екологічний і земельний податки. Також ОТГ почали напряму отримувати з держбюджету кошти на освіту, медицину, спорт, культуру, та соціальний захист. Простіше — об’єднані громади отримали можливість витрачати кошти без посередників, як їм захочеться.
З іншою сторони створення ОТГ додає обов’язків. Те, за що раніше відповідала держава в обличчі районних адміністрацій — медицина, освіта, рятувальна служба та інші сфери — перейшли у відповідальність громад. І щоби ОТГ ефективно працювала, мешканцям потрібно було знайти кваліфікованих спеціалістів. Наприклад, сільському голові перейти із керівництва сільради на ОТГ — це теж саме, що пересісти з-за керма автомобіля за штурвал круїзного лайнера.
За п’ять років 400 тис. мешканців сіл та міст Полтавської області зуміли самостійно організувати 53 ОТГ. Решта — нічого не робила і чекала, коли їх на свій розсуд об’єднає обласна адміністрація — головний модератор реформи децентралізації на місцевому рівні.
Відповідно до урядової Методики формування спроможних територіальних громад, ОТГ повинні бути спроможними й відповідати чітким критеріям. Основні із них: не менше 5000 мешканців (рекомендовано), не менше 250 дітей у школі, географічна доступність до адміністративного центру та інше. Тому умовно «бідні» не об’єднувалися з такими ж «бідними». Такі сільради взагалі намагалися не включати в ОТГ.
— Для мене важливо розуміти, який буде бюджет, яка буде територія. Чи зможе громада розвиватися. Наприклад, в критеріях Кабміну сказано, що в школі має бути не менше 250 осіб. Добре, сьогодні не менше, а скільки в них дошкільнят, молоді, осіб працездатного віку? Або громада повинна мати не менше 5000 населення. Добре, але більшість людей пенсіонери, або немає ресурсів на селі. З економічної точки зору, я б рахувала середньострокову перспективу. Коли «ріжуть» по географії, може бути громада 10000 осіб, серед них 8000 пенсіонерів, бо був колись колгосп. За такими критеріям ми не можемо однозначно говорити, ОТГ успішне чи не успішне. Саму методику потрібно доробляти. Наприклад, Пришибська громада під Кременчуком невелика — менш як 3000 осіб. Але вона компактна, там є дуже гарні дитячі заклади. Може бути коефіцієнт невисокий, але громада потужна. Я за те, щоби обговорень щодо формування територіальних громад було більше. — говорить спеціаліст з місцевого самоврядування та депутат Полтавської міськради Тетяна Паутова.
Процес створення ОТГ — це боротьба за владу і гроші. Тому часто при формуванні громад на Полтавщині між конкурентами велися інформаційні війни, інколи навіть доходило до погроз. Крім самих мешканців громад, своє бачення, які межі повинна мати громада є в Асоціації міст, ОДА та Мінрегіону. Створення ОТГ — це компроміс між різними силами.
Одне із найяскравіших протистоянь — між Коломацькою і Новоселівською ОТГ. Перше було створене нібито «під колишнього голову Полтавської ОДА Валерія Головка». Депутат облради й підприємець Ірина Степаненко, яка має вплив на сусідню Новоселівську ОТГ, хотіла довести, що Коломацька ОТГ неспроможна і приєднати її до Новоселівки.
Також були або залишаються питання зі створенням громад між Заводським та Лохвицею, Засуллям та Лубнами, Опішнею та Зіньковом, Хоролом та Новоаврамівкою, Остап’є та Решетилівкою, Березовою Рудкою та Пирятином, Ромоданом та Миргородом.
Бували випадки й коли люди хотіли створити ОТГ, але сільські голови блокували процес.
Два роки тому містам обласного значення дозволили створювати ОТГ, але навколишні села Полтави не скористалися цією нагодою. Сільські ради повинні були звернутися до Полтави про приєднання.
Були наміри об’єднатися із Полтавою у Гожулів і Сем’янівки. Питання Гожулів навіть розглядали на депутатській комісії, але сільради не голосували за об’єднання, не відправляли офіційного листа місту, тому далі розмов не зайшло.
— Наскільки я знаю, сільради навколо міста таких питань не ініціювали. Деякі з них хотіли створити свої: Супрунівка, Абазівка. Вони вважали, що самі по собі можуть бути спроможними. Якщо хоча б одна із цих сільських рад пройшла громадські слухання, принесла цей проект рішення місту, то об’єднання б відбулося. Відмова законом не передбачена. Питання до навколишніх сіл: чому вони цього не зробили, — говорить Тетяна Паутова.
Можна припустити, що деякі сільські голови були проти об’єднання, бо не хотіли втрачати владу і гроші. Наприклад, приміські села отримують дохід від заправок завдяки акцизам. Є сільські ради, де живуть по 500 осіб, а заробітні плати сільських голів по 30-40 тисяч. Голови таких сільрад не хотіли об’єднуватися.
Відмовившись від добровільного об’єднання Полтава обрала шлях примусового: з Ковалівкою, Супрунівкою, Гожулами, Абазівкою, Валками, Пальчиківкою, Чорноглазівкою, Сем’янівкою, Бричківкою та Тахтауловим.
Отже, до грудня 2019 року мешканці мали змогу створити ОТГ добровільно. Перспективний план до Мінрегіону надсилали після погодження Полтавською обласною радою. У грудні були внесені зміни до закону про добровільне об’єднання. Облради прибрали з ланцюжка погодження, а останнє слово на місцевому рівні залишилося за обласною адміністрацією.
В лютому 2020 року ОДА опублікувала перший варіант готового перспективного плану для ознайомлення. В ході його обговорення були внесені зміни й фінальний проект був опублікований у квітні. 30 квітня пройшла погоджувальна нарада між асоціацією міст України, Мінрегіоном і експертами ОДА, в якій обговорили останній нюанси щодо меж ОТГ.
Після цього документ передали на стіл Мінрегіону. Найближчим часом його затвердить Кабмін. В документ можуть внести корективи, але основні питання уже вирішені.
Отже, проектний розподіл ОТГ у Полтавській області виглядає наступним чином:
* Бюджет громад порахований без врахування державних субвенцій.
В результаті 15 міських рад, 21 селищну раду та 467 сільських рад поділять між 60 ОТГ. І це оптимізація коштів, ресурсів і людських сил, чого і добивалися ініціатори децентралізація.
За кількістю населення, найбільшими ОТГ в області будуть Полтавська (314 тис. осіб), Кременчуцька (223 тис. осіб), Лубенська (70 тис. осіб), Горішньоплавніська (56 тис. осіб) та Миргородська (51 тис. осіб). Найменшими за населенням ОТГ будуть Петрівсько-Роменська (4,4 тис. осіб), Драбинівська (4,3 тис. осіб), Краснолуцька (4,2 тис. осіб), Пришибська (3 тис. осіб) та Сергіївська (2,8 тис. осіб).
За площею, найбільшими ОТГ в області будуть Градизька (1276,6 км²), Кобеляцька (1214 км²), Глобинська (1197,7 км²), Решетилівська (1105 км²) та Лубенська (1073,9 км²). Найменшими за площею ОТГ будуть Пришибська (171 км²), Кременчуцька (169,7 км²), Сергіївська (167,6 км²), Щербанівська (98,8 км²) та Ромоданівська (89,5 км²). Щодо останньої все ще стоїть питання: буде вона самостійною чи її приєднають до Миргорода?
За розміром бюджету у розрахунку на душу населення, найбагатшими ОТГ будуть Сенчанська (14850 грн), Коломацька (12947 грн), Мартинівська (12123 грн), Великобудищанська (11883 грн) та Великосорочинська (10838 грн). Фінансові успіхи таких громад можна пояснити тим, що на їхній території видобувають корисні ресурси. Наприклад, у Сенчі працює компанія «Полтавагазвидобування», яка платить у бюджет громади велику ренту.
За розміром бюджету у розрахунку на душу населення, найбіднішими ОТГ будуть Градизька (4241 грн), Терешківська (4202 грн), Кобеляцька (4179 грн), Кам’янопотоківська (3505 грн) та Омельницька (4983 грн).
Перший етап децентралізації має закінчитися місцевими виборами у жовтні 2020 року.
ЦВК «наріже» виборчі округи відповідно перспективного плану. Так, міського голову Полтави будуть обирати також мешканці Абазівки, Супрунівки й інших сіл в об’єднаній громаді. Міський голова буде керівником всьієї ОТГ.
Після створення ОТГ, мешканці Абазівки не стануть міськими жителями. Це буде старостинський округ. Замість сільського голови там буде староста — його будуть або обирати, або призначати. Люди, які є в штаті сільської ради, будуть переведені до штату міської, але продовжать працюватимуть віддалено. ОТГ вирішуватиме, яка кількість старостинських округів буде в об’єднанні. Як правило, колишня сільрада стає старостинським округом.
Другий етап Децентралізації — об’єднання районів в округи. Наприклад, на Полтавщині замість 25 районів хочуть створити 4 округи.
У квітні Верховна рада прийняла закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад». Документ дає Уряду право самостійно «нарізати» округи й визначати центри громад. Закон піддають критиці спеціалісти із місцевого самоврядування. Як будуть об’єднувати райони в округи, ми побачимо ближче до місцевих виборів.
Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»
