Нам часто говорять про проблеми. Рідше про те, як ці проблеми вирішити. І ще рідше, окрім слів, реальними справами вирішують ці проблеми. Українців переконують, що в нас якась неправильна ментальність, що ми не здатні будувати сильну державу і подібні до цих ідеї. Нам так довго про це розказують, що частина українців дійсно в це повірила.
Чи це насправді так і про те, як розірвати порочне коло, знає голова ГО «Розумна країна» Євгеній Мартосенко.
Всі роки незалежності нас повчають — американці, німці, росіяни. Нам розказують, що робити, з ким дружити, з ким торгувати, що виробляти, кого призначати міністрами, генпрокурорами, суддями та багато-багато-багато інших речей.
Найбільш активний у порадах та вимогах Міжнародний валютний фонд. Його диктат вже довів країну до межі, за якою закінчується суверенітет. МВФ намагається диктувати політику тарифів, міняти судову систему, впливати на бюджетну політику держави.
Можливо, «іноземні партнери» і бажають нам добра. Але ж вони не несуть жодної відповідальності за якість життя українців. Вони відповідають тільки за якість життя своїх громадян, а за наш добробут повинні відповідати ми самі.
Тим не менше, наші можновладці, змінюючи один одного, тільки те і роблять, що балансують між побажаннями різних впливових гравців. Одні лягли під США, інші їздять на поклони в Росію, а потім дружно і перші, і другі розказують про патріотизм і любов до України.
Як підсумок такого спектаклю — країна не розвивається. І це при тому, що Україна має величезні ресурси. ВЕЛИЧЕЗНІ! Якщо цими ресурсами ефективно користуватися, ми можемо стати однією з найзаможніших країн світу. Японія, Ізраїль, Сінгапур, Південна Корея — країни, які мають обмежені ресурси, але при цьому дуже сильні економіки, потужні армії, заможних громадян.
Україна ж, маючи родючу землю, корисні копалини, освічене та працелюбне населення не здатна забезпечити своїх громадян гідною роботою та доходами. Чимало українців не здатні без субсидії заплатити за газ та змушені їздити на заробітки в сусідні країни. Хоча ще якихось 20 років тому громадяни цих країн їздили на заробітки до нас. Всього за 20 років нашу країну зробили слабкою і бідною.
Але вихід знаходиться поруч. Потрібно нарешті почати жити своїм розумом. Слухати чужі поради, може, і корисно, але рішення ми повинні приймати самі. Розуму для цього в нас вистачить.
Ще одна наша велика проблема полягає в тому, що громадяни України стали заручниками ідеологій політиків. Ті, що називають себе лібералами, покладаються на силу ринку — все устаткує ринок. Ті, хто вважає себе соціалістом, ратують за державний контроль. Хоча ми з вами прекрасно знаємо, хто в нас в державі займається цим контролем. Ми знаємо всіх цих «чесних» і «порядних» чиновників-контролерів.
Моє переконання — ідеології в сучасному світі тільки шкодять розвитку. Наприклад, у галузі пасажирських перевезень покладатися на «руку ринку» безглуздо. Ми багато раз бачили, як сварки перевізників за тарифи чи за маршрути приводять до колапсу у перевезеннях. Тому тут потрібна жорстка регуляція. А, наприклад, у виробництві продуктів масового вжитку — вільна конкуренція. Тобто, головне —прагматичний і розумний підхід.
Країну врятує лише здоровий прагматизм. Залізобетонним правилом має стати одне: «Правильно те, що є вигідним на цей момент». Немає хороших поганих, правильних неправильних ідей — є тільки те, що вигідно чи не вигідно країні. Лише ті рішення мають сенс, які ефективно розв’язують існуючи проблеми та дають поштовх до сталого розвитку громад. Крапка. Все інше — то порожня лірика.
Довгий час українців намагалися всіляко розділити, щоб ослабити. Так склалося історично. Коли козаки переставали сваритись і об’єднувались, то давали прочухану всім: і татарам, і полякам, і московитам. Як тільки знову між українцями починались чвари, сусіди, швидко зализавши рани, користувалися цим і шматували країну.
Знаходячись під управлінням різних імперій нам всім прививали недовіру один до одного. І як підсумок, і нині прислів’я «Моя хата з краю» найкраще показує цю ситуацію. Хоча правила міцності лишились тими самими.
Сильні тільки ті, хто разом. Тому місцеві громади — основа для об’єднання суспільства. Розколювати громади за ідеологічними чи економічними принципами — злочин. У громаді всі рівні, мають однакові права та чесно розподіляють між собою обов’язки. Побудова громади за принципом єдиної родини — шлях до процвітання та добробуту. Взаємопідтримкаміж членами громади — шлях до миру і солідарності в суспільстві. Основний принципом побудови громад — не ділити, що залишилось, а разом примножувати.
Ресурси, якими володіє громада, повинні використовуватись на благо всіх її членів, а рішення повинні прийматися виключно членами громади. І коли з таких міцних, незалежних і гордих громад складатиметься район, область і країна, тільки тоді можна буде будувати сильну державу. Але для цього нам всім потрібно перестати жити в «хаті з краю», а почати брати своє життя і долю громад у власні руки.
Весь мій життєвий досвід дає мені право стверджувати, що не існує проблем, які неможливо вирішити. Будь-яке питання, будь-яка проблема має своє рішення. Потрібно тільки бути компетентним, тобто вміти і знати як розв’язати проблему. Крім того потрібно бути відповідальним і не зупинятися до того моменту, поки завдання не буде виконаним.
Виходячи із цього я вважаю, що депутатами, керівниками громад, чиновниками повинні бути люди, які на практиці довели, що вміють управляти, вміють будувати, вміють вирішувати проблеми і знають, що таке реальне життя і його закони. Просто «хорошої людини» мало для того, щоб міняти громаду, район, область чи країну на краще.
Я впевнений, що всі, хто відчуває в собі сили, вміння, компетентність та відповідальність повинні сміливо висувати свої кандидатури на вибори, долучатися до громадських організацій, зокрема нашої ГО «Розумна країна», або створювати свої. Закликаю вас не миритись із неспроможністю влади, а об’єднуватись і захищати свої права, і майбутнє своїх дітей.
Нам потрібно значно збільшити інтелектуальний потенціал країни. Тому наша організація завжди підтримує науку, освіту,українську культуру як невід’ємну частину світової культури.
Освічені, розумні, компетентні та відповідальні люди, які здатні жити власним розумом, які стануть на чолі дружніх, як єдина родина, громад, здатні забезпечити країні сталий розвиток, а громадянам — заможне життя.
Євгеній МАРТОСЕНКО, голова ГО «Розумна країна»
