На Полтавщині розпочинається новий етап медичної реформи, який стосується спеціалізованої медичної допомоги — як фінансуватимуться лікарні та що зміниться для пацієнтів
29 березня під час прес-конференції в Департаменті охорони здоров’я Полтавської ОДА начальник відділу фінансово-економічної роботи Алла Бредіхіна детально розповіла про медичну реформу і пояснила, що було раніше і як буде зараз.
— Раніше медичні заклади отримували кошти завдяки медичній субвенції та місцевому бюджету. За середніми оцінками по Полтавській області, медична субвенція складала — 60-40%, відповідно місцеве фінансування — 40-60%. — пояснила Алла Бредихіна, — Така сама ситуація і в першому кварталі 2019 року — у фінансуванні приймають участь медична субвенція та місцевий бюджет. В свою чергу, медична субвенція розподіляється на всі адміністративно-територіальні одиниці (місто, район, об’єднана територіальна громада).
З другого по четвертий квартал 2019 року та сама сума медичної субвенції, яка була у першому кварталі, але помножена на 3, перейшла у статус державного бюджету в Національну службу здоров’я. Тобто, від адміністративно-територіальних одиниці ці кошти передані до НСЗУ — ті самі кошти, які були б як медсубвенція. Ці кошти не зменшились і не збільшились — вони залишились такими ж, як у першому кварталі, але помножена на 3 (три квартали).
З 1 квітня цього року стартує пілотний Проект з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення в Полтавській області для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги.
Полтавська область стане першою в Україні та розпочне реформу вторинної медичної допомоги. У Департаменті охорони здоров’я пояснили, що Полтавщина технічно готова — область має необхідну для введення пілота електронну базу і підготовлених для роботи спеціалістів. А також в області є напрацьовані розрахунки, майстер-плани формування мережі медзакладів та маршрутів пацієнтів.
Обов’язкова умова, згідно Закону України про держбюджет — пілотний Проект запроваджується на умовах співфінансування коштів місцевого бюджету. Тобто, у місцевої влади залишається обов’язок надавати додаткові кошти на функціонування медичних закладів. Але, ніде не вказано — в якому розмірі зобов’язана фінансувати медзаклади місцева влада.
— Скільки депутати вирішать виділити з місцевого бюджету — стільки отримає заклад. — додала Алла Бредіхіна.
Як тепер розподіляються ті кошти, які надає НСЗУ (медична субвенція).
Тобто, за таким принципом «гроші йдуть за пацієнтом» направляється частина коштів для надання стаціонарної допомоги — лікарня буде отримувати оплату від НСЗУ за конкретний пролікований випадок.
Зауважимо також, що 60% (глобальний бюджет) — це ті кошти, які лікарня отримає від НСЗУ в будь-якому випадку.
Тепер лікарня повинна буде надсилати до НСЗУ електронні звіти про проліковані випадки. Це допоможе службі визначити родинну групу, до якої відноситься цей випадок і кількість коштів для оплати лікування пацієнта. Будуть також враховані хірургічні операції та медичні процедури, які отримав пацієнт. Операції та процедури будуть вказані у медичній картці пацієнта після виписки із стаціонару.
Завдяки таким змінам пацієнти зможуть отримати якісні медичні послуги незалежно від місця проживання, а також їм не доведеться доплачувати за лікування власні кошти.
— Наприклад, в стаціонарі лікується Іванов та Петров. Іванову насправді потрібне лікування в стаціонарі, а Петров міг би лікуватися вдома. Але ж якщо Петрова не тримати в стаціонарі, тоді Іванов отримає більше. — пояснила Алла Бердіхіна. — Якщо Петров буде лікуватися там, де потрібно — у сімейного лікаря, тоді від цього пацієнт, який повинен перебувати на стаціонарному лікуванні, отримає кращу медичну допомогу.
Нагадаємо, що за пацієнта, який не підписав декларацію із сімейним лікарем, у 2018 році лікар отримував 240 грн, а з 2019-го отримуватиме лише 120 грн.
Анастасія НЕДОГОРСЬКА, «Полтавщина»
