Перелік нерестовищ на Кам'янському і Кременчуцькому водосховищах
У зв’язку з періодом нересту риб та линькою раків на деяких водних об’єктах Полтавської області заборонено добувати водні біоресурси. Про терміни заборони та місця нерестовищ розповіла очільниця Полтавського рибоохоронного патруля Оксана Кулинич.
У весняно-літній період водних об’єктах, підконтрольних Полтавському рибоохоронному патрулю, встановлена заборона на лов (добування) риби:
на Кам’янському водосховищі у межах Полтавської області з його стометровою прибережною захисною смугою — з 1 квітня по 9 червня (включно);
на Кременчуцькому водосховищі у межах адміністративної території Полтавської області, включаючи акваторію Сулинської затоки із стометровою прибережною захисною смугою — з 1 квітня по 9 червня (включно);
у всіх інших рибогосподарських водних об’єктах в межах підконтрольної території — з 1 квітня по 20 травня (включно), в придаткових системах річок — з 1 квітня по 29 червня (включно).
Перелік нерестовищ на Кам’янському і Кременчуцькому водосховищах та річках, де любительський лов риби в період нересту заборонений:
Власівська затока (лівий берег) — від початку садівничого товариства «Будівник», включаючи Самусіївські плавні до затоки Кагамлик. Від корінного берега до фарватера (600 га);
Білецьківські плавні (правий берег) — від дитячого табору «Чайка» вниз по течії до причалу колишнього рибгоспу «Верхньодніпровець». Від корінного берегу до островів «Зелений», «Динька», «Попівка» (1400 га);
внутрішні затоки о. Шаломай;
Івківські плавні (лівий берег) — від входу в річище Контарево до виходу з річища в р. Псел (300 га);
від гирла річки Псел на південну закінченість о. Вовчок вгору до мосту (100 га);
Кам’яно-Потоцькі плавні (правий берег) — від човнової станції КВСЗ-1 до риббригади № 2 рибгоспу «Вітеко» (зараз — база відпочинку «Маяк») (400 га);
від вантажного річкового порту Комсомольськ (лівий берег) до Тахтаївського кар’єру, включаючи Саловські, Келебердянські, Григоро-Бригадировські, Солошинські плавні — від корінного берегу до фарватера (4000 га);
Чикалівські, Успенські плавні (правий берег) — від Чикалівського кар’єру до Дереївського кар’єру. Від корінного берега до фарватера (400 га);
гирло р. Ворскла (лівий берег) — від рибгоспу «Ворсклянське» до мосту біля с. Лучки (1700 га);
Ворсклянська заплава — плавні від с. Вільховатка до турбази «Жемчужина» (с. Радянське) вглиб водоймища до фарватера, включаючи острови Вишняки, Орлянський (6000 га);
від водозабору Редутського щебеневого заводу, вздовж півострова Крячівський з внутрішніми затоками включно з затокою Барбара до пляжу м. Горішні Плавні (130 га);
на Кременчуцькому водосховищі — Сулинська затока загальною площею 31,16 тис. га.
Примітка: в малих річках нерестовищами є всі в межень заплавні водойми річок Псел, Ворскла в межах Полтавської області, р. Сула на підконтрольній Полтавського рибпатруля території.
— Нерест — це особливий та надзвичайно важливий період у житті мешканців водойм, коли відбувається їх розмноження. У цей період вони стають вразливими і безпомічними. У цей час, як ніколи, рибі необхідно забезпечити спокій і затишок, вона потребує охорони від браконьєрів. І від того, наскільки вдало пройде нерест, залежить чисельність риби у наших водоймах та майбутнє рибних ресурсів, — прокоментувала очільниця Полтавського рибоохоронного патруля Оксана Кулинич.
Очільниця Полтавського рибпатруля Оксана Кулинич
Терміни заборони на лов (добування) раків, у зв’язку з їх линькою на підконтрольних Полтавського рибоохоронного патруля територіях:
в період виношування ікри та першої линьки — з 1 квітня по 30 червня;
в період другої линьки — з 25 серпня по 30 вересня.
— Браконьєри, як і ми, також готуються до сезону нересту. Вони завжди гарно підготовлені. Наша ж задача налагодити усі ланки, що сприяють ефективній роботі інспекторів Полтавського рибпатруля. Браконьєри повинні знати, що ми не пропустимо жодного порушення і озброєні краще за них, — підсумував в.о. голови Полтавської ОДА Роман Товстий.
Роман Товстий
Нагадаємо, нерестовище — водойма або ділянка водойми, на якій відбувається нерест риб. Риби, що мають клейку ікру, відкладають її на мілинах на затоплену рослинність або на твердий ґрунт. У риб з неклейкою ікрою нерест відбувається на ділянках з швидкою течією.
Полтавський рибоохоронний патруль
