Експертний центр з прав людини провів у Полтаві соціологічне дослідження і визначив, кого мешканці міста бояться найбільше
У Полтавській міській раді відбулася презентація соціологічного дослідження щодо страхів містян і інтеграцію нарко- та алкозалежних громадян, колишніх в’язнів у життя громади.
Дослідження у 2018 році провела громадська організація «Експертний центр з прав людини». Фінансував проект Міжнародний фонд «Відродження». Допомогло провести соцдослідження ГО «Світло Надії». Працювало 5 фокус-груп, було опитано 1204 мешканців Полтави. Також Експертний центр вивчав думку професійних груп: правоохоронних органів, представників міського самоврядування, громадських організацій, щоби подивитися на проблему з усіх боків.
Публікуємо найцікавіше зі звіту проведеного дослідження у формі запитань й відповідей громадян.
Опитані респонденти відповіли наступним чином:
Серед найбільш поширених загроз своєї безпеки, що асоціюється у громадян з колишніми в’язнями, опитані респонденти виділили:
Серед найбільш поширених загроз своєї безпеки, що асоціюється у громадян з людьми, які страждають на алкоголізм, опитані респонденти виділили:
Депутат Полтавської міськради, керівник громадського формування «Полтавська Січ» Дмитро Лаптєв висловив думку, мешканцям міста можуть загрожувати футбольні фанати, так звані «ультрас».
— В ультрасів окремої ідеї, окрім футбольної, немає. Але існує згуртованість, коли це стосується бійок та відстоювання інтересів одного з членів субкультури. Друга небезпека полягає в тому, що цих хлопців можна привабити матеріальними засобами для виконання якихось задач, пов’язаних із політичними настроями, оскільки вже сформована сила, яку можна направити, проплативши її. Вони важко піддаються управлінню, але легко мотивуються. Їх зібрала ідея любові до футболу, вони, як правило, хлопці не бідні, але певною сумою їх можна мотивувати.
На думку 20% опитаних полтавців, наркозалежні особи піддаються утиску з боку громадян. Насамперед це проявляється в тому, що суспільство ставиться до них із відразою. Також їх не працевлаштовують, їх дітей не беруть у школу і загалом суспільство ставиться до них з відразою.
70% з тих, хто вважає наркозалежних найбільш загрозливою групою, визнають, що вони є повноправними громадянами нашої держави, решта такої думки не поділяють. Тобто третина опитаних мешканців фактично не вважає, що наркозалежні особи мають користуватися тим же переліком прав та свобод, що й решта громадян.
Понад половина опитаних тією чи іншою мірою готові бачити наркозалежних як своїх сусідів. 40% не бажають бачити наркозалежну особу своїм сусідом.
63% опитаних однозначно б не стали товаришувати з наркозалежним. Лише 7% зазначили, що приймають їх як товаришів, решта 30% не змогли визначитися із відповіддю.
56% респондентів категорично не бажають бачити наркозалежну особу серед своїх родичів, 36% не впевнені у своїй позиції й лише 7% прийняли б його як дружину, чоловіка, зятя, невістку.
82% опитаних респондентів, які вважають звільнених громадян з місць позбавлення волі осіб небезпечними, готові визнати їх повноправними громадянами нашої країни. Проте лише 21% хотіли б працювати з колишніми в’язнями, 10% опитаних зазначили, що стали б товаришувати з такою людиною, 14% — прийняли б колишнього в’язня до родини.
Найбільш дієвим способом зниження шкоди, яку можуть завдати наркозалежні, є забезпечення належних умов життя для них: реабілітація, медичні допомога, працевлаштування. Однак 21% опитаних вважають ізоляцію наркозалежних від решти суспільства основним способом захисту від загроз з їх боку.
На думку переважної кількості опитаних, наркозалежних можна залучити до забезпечення благоустрою міста. Цікаво, що 21% опитаних вважають, що наркозалежним потрібно працювати в органах місцевого самоврядування. 14% респондентів вважає, що наркозалежні особи можуть бути залучені в наданні допомоги незахищеним верствам населення: пенсіонерам, людям з інвалідністю тощо.
Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»
