Реконструйований музей історії Полтавського дослідного поля розташований у Полтавській державній сільськогосподарській дослідній станції ім. М. Вавилова. Оновило та поповнило колекцію музею керівництво дослідної станції за підтримки Полтавської ОДА.
Музей історії Полтавського дослідного поля створили на початку минулого століття. Кілька разів його переносили та реконструювали. З останньою реконструкцією Полтавській дослідній станції допомогло керівництво Полтавської ОДА.
— Полтавська державна сільськогосподарська дослідна станція — найстаріша в Україні науково-дослідна установа, їй вже 135 років. Вона завжди давала і дає цінні знання для наших аграріїв: як і чим обробляти землю, що саме вносити чи не вносити в неї. Тому, звичайно, ми посприяли оновленню і розширенню музею, — розповів голова Полтавської ОДА Валерій Головко.
Експозиція музею розташована в трьох залах. В одному з них — унікальна колекція шкідників сільськогосподарських культур, яка налічує понад 30 тисяч комах. Зібрав колекцію ентомолог Микола Курдюмов.
— Тут і хлібні жужелиці, і пшеничні мухи, і злакові попелиці. Основна їх частина зібрана понад 100 років тому. Деякі види цих комах раніше були занесені до Червоної Книги України, а зараз їх вже просто не існує в природі, — розповів директор Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції ім. М. Вавилова Андрій Кохан.
Один з найстаріших експонатів, якому також понад століття, — прототип сучасної кліматичної камери, де досліджували цикли розвитку комах від яйця до дорослої особини.
— В кліматичній камері кілька відсіків. В кожному з них температура то знижувалася то підвищувалася. Таким чином, можна було спостерігати, як поводять себе комахи-шкідники в різну пору року і на різних стадіях свого розвитку. Ці знання, звичайно, необхідні у боротьбі зі шкідниками, — пояснила науковий співробітник відділу селекції Полтавської дослідної станції Любов Кавалір.
В інших залах музею історії дослідного поля — старовинні сільськогосподарські знаряддя праці та частина бібліотеки дослідної станції, в якій є книжки, видані ще наприкінці 19 століття.
— Все це — наша історія, історія розвитку нашої аграрної сфери. Здебільшого, всі ці знаряддя праці розроблялися і виготовлялися самими працівниками нашої дослідної станції. Ось, як, наприклад, протруювач насіння. Коштів тоді, щоб закупляти знаряддя, не було, — розповів директор Полтавської дослідної станції.
За словами Андрія Кохана, дослідна станція активно співпрацює з Полтавської обласною владою:
— За підтримки керівництва облдержадміністрації ми кілька разів на рік проводимо Дні поля. Збираємо гібриди різноманітних сортів, запрошуємо аграріїв Полтавщини та ділимося з ними нашими останніми науковими сільськогосподарськими напрацюваннями. Також двічі на рік організовуємо наукові конференції для аграріїв. Все це робиться для підвищення продуктивності у сільському господарстві нашої області, — пояснив Андрій Кохан.
За словами очільника області, співпраця ОДА з Полтавською дослідною станцією позитивно впливає на розвиток області:
— За останні роки ми спостерігаємо зріст показників в аграрній сфері на Полтавщині. Потрібно і далі рухатися в цьому напрямку, розвивати сільське господарство. А це значить, продовжувати допомагати науковцям нашої дослідної станції, — підсумував Валерій Головко.
Для довідки: Полтавську державну сільськогосподарську дослідну станцію ім. М. Вавилова створили у 1884 році. На її полях вирощують кілька десятків сортів кормових культур, які використовують у тваринництві. За більше, ніж 130 років діяльності, на базі станції створили понад 60 сортів кормових культур, а також найбільшу в Україні колекцію комах-запилювачів (бджіл виду руда осмія). Також станція має колекцію кормових культур, зібраних з різних країн планети.
Прес-служба Полтавської ОДА
