Найбільша державна газовидобувна компанія України розкриває дітям секрети надр і вчить їх вірити у здійснення мрій.
Де немає знань — там процвітають міфи. Геологічна будова землі та видобуток вуглеводнів — теми вже традиційних бесід представників «Укргазвидобування» зі школярами на Полтавщині.
Начальник відділу комунікацій ГПУ «Полтавагазвидобування» Юрій Береза говорить: якщо людина знає й розуміє суть процесів хоча б у загальних рисах — навіть без фахових і технічних деталей — їй складніше розказувати неправду.
— У 2018 році ми провели тематичні бесіди у понад 20 школах у Машівському, Полтавському, Гадяцькому, Миргородському й інших районах, де наша компанія видобуває вуглеводні. Зустрічі відбулися з нагоди дня охорони праці, дня геолога й до професійного свята працівників нафтової, газової й нафтопереробної промисловості. Школярі старших класів не лише почули про те, де і як видобувається газ, навіщо нам енергонезалежність тощо. Вони активно ставили питання, що приємно. Часом вони дуже наївні та ґрунтуються на міфах, а часом — дорослі. Усе тому, що їм було цікаво, — говорить Юрій Береза.
Загалом до 800 учнів минулого року побували на таких лекціях — це велика аудиторія, зважаючи на незначну кількість населення в селах.
Старшокласники Опішнянської школи поділилися своїми враженнями від бесіди.
— Мені було цікаво почути про те, як все-таки видобувають газ. Тому що в багатьох із нас батьки працюють у цій сфері. Особисто мене цікавила глибина свердловин, — зазначила Анжеліка Ветошко.
Інший старшокласник — Віталій Нижник — вважає ознайомчі лекції «Полтавагазвидобування» необхідними. Причому — не лише для дітей.
— Населення загалом мало обізнане щодо газовидобутку. Можливо, більше треба проводити лекції саме з дорослими людьми. Саме їм роз’яснювати нюанси роботи галузі. Для чого? Щоби вони потім своїм дітям не розказували байок, — переконаний Віталій.
Але не тільки освіта важлива для дітей, а й подарунки на свята. Тому представники «Укргазвидобування» щороку відвідують перші дзвоники у школах, які розташовані в громадах, де ведеться виробнича діяльність. А у минулому році завітали й на останній дзвоник у Сенчі.
— У 2018 році були на останньому дзвонику й у Сенчанській школі. Там був окремий привід: спільно із техуніверситетом ми організували підготовчі курси для абітурієнтів. Тож вітали учнів не тільки із завершенням навчання, а й з отриманням сертифікатів про закінчення курсів, — розповідає Юрій Береза.
У Варварівці Карлівського району розташована спеціальна школа-інтернат для дітей із вадами інтелектуального розвитку. Серед них є не лише діти, які відстають від своїх однолітків через певні захворювання, а і ті, яких називають «педагогічно запущеними»: батьки роками не приділяли належну увагу дитячому розвитку, що призвело до їх відставання. Як правило, такі сім’ї малозабезпечені й не надто освічені. Здебільшого, діти з таких родин можуть в інтернаті повноцінно харчуватися, отримувати освіту, а часто й наздогнати ровесників в інтелектуальному та емоційному розвитку.
— У 2018 році ми двічі відвідували цей інтернат. До дня захисту дітей відвезли туди набори канцелярських товарів для доросліших, а для молодших — набори для творчості. Наприкінці року запропонували вчителям написати з учнями 1–4 класів листи до Діда Мороза. Отримали 37 бажань. І влаштували лотерею серед підрозділів апарату «Полтавагазвидобування» заради виконання дитячих мрій. Хтось хотів светрик і чобітки, хтось — вертоліт на радіоуправлінні. Описані подарунки для цих дітей були з розряду нездійсненних. Тому що, приміром, одній дитині на Новий рік рідні подарували... банан, — зауважив Юрій Береза.
Варварівській спеціальній школі-інтернату «Укргазвидобування» допомагає з 2017 року. Почали зі збору одягу та взуття для дітей. Як і в інших школах, для старшокласників представники компанії проводять тематичні бесіди. Цікавість до теми виникає автоматично, тому що інформація подається доступно, з нескладними цифрами й наочними прикладами. Саме власним прикладом дорослі можуть навчити дітей мислити, радіти та і просто жити.
Читайте також: З аудиторій — на промисли: студенти коледжу нафти й газу «пішли в люди».
Анна ДОВГОШЕЙ