Жан Беленюк — заслужений майстер спорту України, срібний призер Олімпійських ігор-2016, який цьогоріч представляє Полтавщину на змаганнях. Він розповів про початок спортивної кар’єри, любов до України та співпрацю з обласною владою.
Вигуки вболівальників, напружена атмосфера та настанови тренерів — саме так проходив цьогорічний Чемпіонат України з греко-римської боротьби. Багато майстрів спорту, призерів чемпіонатів — всі на емоціях, подумки спарингуються із суперниками, чекаючи свого виходу на килим. Серед борців і Жан Беленюк — заслужений майстер спорту України, срібний призер Олімпійських ігор-2016.
Спокійний, впевнений погляд та жахлива спрага — таким журналісти побачили спортсмена відразу після його виступу на чемпіонаті. Та найголовніше — він готовий до інтерв’ю, хоч ще п’ять хвилин тому боровся за звання найкращого. Відповідає швидко, чітко, українською мовою. Всього за п’ятнадцять хвилин він розповів про своє найбільше захоплення, підтримку друзів та наставників.
Жан Беленюк у дитинстві пробував свої сили у різних видах діяльності: футболі, баскетболі, карате, українських народних танцях, малюванні. Та у дев’ять років пішов на перше тренування з греко-римської боротьби. Відтоді не полишає цей вид спорту і ні разу не жалкував про вибір.
— Нічого не подобалось із попередніх занять, та й це були невеликі проміжки часу. Я швидко перестав цим займатися, бо обрав боротьбу. Перші тренування проходили дуже добре. Вдячний своїм наставникам Віталію Киселиці та Олексію Добровольському: вони зробили з мене борця та дали таку базу, з якою й досі виступаю. Вони дали мені путівку в життя, — розповів Жан.
Спортсмен зрозумів, що боротьба — це точно справа його життя, коли досягнув перших серйозних результатів: виграв Чемпіонат України серед кадетів. У старших класах школи вже планував вступ в університет фізичного виховання.
Зараз Жан живе в Києві, але там не багато можливостей вибирати місце тренування. Він розповів, що є база на Конча-Заспі і ще кілька залів. Проте основна проблема — відсутність партнерів для спарингу:
— У моїй категорії всього три-чотири чоловіки на всю Україну, і вони знаходяться у різних містах. Доводиться постійно шукати та видзвонювати того спортсмена, який зможе зіставити мені хоч якусь конкуренцію.
Тренування проходять по-різному. Це залежить від того, до чого готується борець. Перед спортивними зборами хлопець проводить у залі близько п’яти годин. Коли їх немає, тренується не більше трьох. Звичне тренування Жана проходить у кілька етапів:
— Спочатку розігріваємось, далі можемо пограти в якусь гру. Наприклад, регбол. Це гра з елементами боротьби, баскетболу та регбі. Після цього робимо базові вправи: присідання, стрибки, віджимання. Загалом, елементи гімнастики.
Для борцівського тренування потрібен килим і візаві. Жан жартує: «краще без килиму, але з достойним партнером». Якщо ж спортсмени виконують вправи із загальної фізичної підготовки, потрібні ще турніки, перекладини, бруси та мати.
Перед змаганнями борець налаштовується по-різному: постійні тренування або, навпаки, — відпочинок. Проте є і обставини, які можуть перешкодити виступу. Наприклад, якась серйозна травма, що не дає змогу фізично спарингуватися.
За 19 років у спорті Жан травмував плече, ламав лікоть та кисть. Він розповів, що часто стаються і мікротравми, але вони не заважають виступати:
— Завжди є якісь невеликі травми, які не надовго вимикають з робочого процесу. Якщо ж щось серйозне, то це може стати на моєму шляху до перемоги. Також у мене зі спиною проблема, але це професійна травма багатьох борців. Це спорт, постійно треба стикатися з труднощами: великими чи маленькими, і виборювати їх.
Надихають спортсмена люди, які поруч, вірять в нього та завжди підтримують. Наприклад, друзі та рідні постійно телефонують, приїздять, дивляться виступи. Після змагань Жан відпочиває: любить дивитися фільми, зустрічається з друзями, проводить час вдома або гуляє із домашнім улюбленцем — собакою Каспером.
Початківцям борець бажає завжди вірити в себе, наполегливо тренуватися та слухати своїх наставників.
На питання, за що любиш Україну, Жан відповідає просто: «Я тут народився, тут почав втілювати свої мрії у життя. І все, що у мене є, дала мені моя країна. Я вірю в її майбутнє».
Найбільше йому подобається Київ, тому що він родом з цього міста. Також любить Крим і жалкує що українці зараз не можуть туди їздити.
Зараз спортсмен виступає за команду Полтавської області і мріє здобути першість на Чемпіонаті Європи, далі — Світу. Співпрацю з регіоном почав завдяки тренеру — Олегу Сазонову, який забезпечив всі необхідні умови для його тренування.
Та найбільше підтримує спортивний напрямок голова Полтавської ОДА Валерій Головко. З обласного бюджету щороку виділяються кошти на розвиток спорту, зокрема греко-римської боротьби. Спортсмени отримують стипендії, зарплати, а за великі досягнення — ще й грошову виплату.
Жан розповів, що перейти у полтавську команду стало для нього серйозним кроком. Хоча часто надходять пропозиції виступати за інші регіони, та навіть країни.
— Я тільки перейшов у нову команду і думаю, що Полтава дасть мені всі умови, щоб я міг якісно підготуватися і достойно представити її на Олімпійських іграх у Токіо, — наголосив борець.
Прес-служба Полтавської ОДА
