Сьогодні до Полтавської ОДА прибула делегація з Республіки Казахстан. Вони протягом 5-и днів перейматимуть досвід Полтавщини у запровадженні механізму аграрної розписки. Полтавська область стала першою у реалізації цього проекту.
Полтавщина стала першим регіоном в Україні, де застосували механізм аграрної розписки. З 2014-го стартував пілотний проект. Він впроваджується Міжнародною фінансовою корпорацією, членами Групи Світового банку у партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією в Україні. Донором пілотного проекту став Швейцарський уряд. Програма розрахована до 2022 року.
Аграрну розписку неофіційно можна назвати векселем. В свою чергу, вексель — це грошовий документ, який у письмовому форматі зобов’язує сплатити певну суму коштів у визначений термін.
Коли виробник сільськогосподарської продукції отримує в кредит якийсь товар: насіння, добрива, він гарантує розпискою, що поверне розрахунок.
Наприклад, якщо це товарна розписка, то виплата буде товаром: соєю, пшеницею і т. д. Цей механізм необхідний для посилення відповідальності двох сторін, та захищеності постачальника. Особливість аграрної розписки у тому, що конкретна продукція закріплюється за конкретною ділянкою землі. Тобто вона містить кадастровий номер землі, поля, і назву продукції.
Також існує фінансова аграрна розписка. Банк дає кредит фермеру, або агропідприємству під майбутній урожай. Зазвичай, більша частина кредиту дається на техніку і тільки малий відсоток на урожай. Проте, завдяки розписці можливий й інший варіант. Позичальник зобов’язується повернути кошти, а під заставу беруть його урожай з конкретної ділянки землі.
Аграрна розписка реєструється нотаріусом і публікується у спеціальному Реєстрі. Це офіційний документ, так зване «боргове зобов’язання». Далі звична процедура: «виростив-продав-сплатив кошти». Тримач аграрної розписки повертає її сільгоспвиробнику. Потім вона виключається із реєстру.
Якщо виробник не розрахувався за об’єктивними причинами, відповідальність не знімається. Зобов’язання переносять на наступний рік. Проте, якщо ж виробник відмовився платити без причини, постачальник звертається до нотаріуса, оформлює документ за яким вилучається продукція.
— Ми працювали над цим механізмом для того, щоб створити комфортні умови для розвитку аграрного бізнесу на Полтавщині. Наприклад, коли виробник немає чим розрахуватися, він може сказати: «ось тут у мене виросте кукурудза, я нею розрахуюся», — говорить директор Департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергій Фролов.
На Полтавщині зараз працюють майже 3 тисячі аграрних підприємств, з них 2 тисячі — фермерські господарства. Причиною реалізації аграрних розписок в регіоні стало те, що маленькі фермерства не завжди можуть отримати кредит на свій розвиток.
— Полтавська область по якості ґрунтів являється дуже унікальним регіоном. Аграрні розписки — це залучення коштів, які допомагають розвивати аграрний бізнес. Також це збільшує довіру між державою та бізнесом, — говорить голова Полтавської ОДА Валерій Головко.
За перший рік дії аграрних розписок в області залучили близько 40 млн грн. А минулого року ця сума збільшилася у 18 разів. Зараз Полтавщина займає друге місце за кількістю оформлених аграрних розписок. Та перше — за обсягом залучення кредитних ресурсів.
Першим нотаріусом на Полтавщині, який почав оформлювати аграрні розписки став нотаріус із Хорольського району Дар’я Береза. Вона й зараз продовжує надавати такі послуги.
— З самого початку роботи над аграрною розпискою, ми зустрілися з фермерськими та аграрними господарствами. Разом обговорили цей механізм, всі «за» та «проти». Виїжджали до кожного виробника у райони та особисто спілкувалися. За рік ми запустили проект аграрної розписки. І зараз бачимо, що він став не тільки успішним, а й показовим для інших регіонів та країн, — стверджує заступник голови Полтавської ОДА Роман Товстий.
Прес-служба Полтавської ОДА
