За давньою українською традицією, напередодні "старого" Нового року, справляють Щедрий Вечір – веселе українське свято з обрядами, забавами, скоромною їжею – багатою кутею, ковбасами, пирогами, варениками, млинцями, смаженими на салі.
На Щедрий Вечір майже по всій Україні традиційно ходили гурти ряджених – молодіжні ватаги, які щедрували й водили "Маланку" – своєрідний маскарад, що не має нічого спільного з християнськими віруваннями, хоча й носить ім’я преподобної Меланії - римлянки, яка померла саме цього дня, 439 року.
"Маланка" – народне дійство, що прийшло до нас з глибокої давнини, і покликане виконувати магічно - заклинальну функцію – відганяти злих духів і забезпечити людям врожай та здоров’я. Щоб людей не пізнали лихі сили, які можуть заподіяти шкоду, їх треба було налякати. Для цього одягали чудернацький одяг, перевертали кожухи, розмальовували обличчя, виготовляли страшні маски, у руках мали дзвіночки, калаталки, батоги тощо. Цим популярним жіночим ім’ям позначалося не тільки свято, а й конкретний фольклорний образ.
Із плином часу традиція втратила свій первісний зміст і значення, й зараз носить лише розважальний характер. Основні діючі особи – перевдягнений у дівчину нежонатий хлопець (Маланка) і, навпаки, дівчина або жінка у чоловічому вбранні (Василь), а також Дід, Баба, Циган і Циганка з дітьми; Коза, Кіт, Чорт, Орач з чепігами (плугом) та ін. Сьогодні ця барвиста маланчина галерея поповнилася живими персонажами (деякі перейшли з минулих часів): бутафорними "офіцерами" і "солдатами" неіснуючих армій, в кумедному одязі, "депутатами", місцевими "діячами", "зірками" шоу - бізнесу, кіногероями тощо. Фантазія маланкуючих аж зашкалює: майструють солом’яні, шкіряні, і,навіть, металеві Маланки, які у супроводі інших масок ходять від хати до хати з новорічними піснями та поздоровленнями.
Церемоніальне дійство включає виконання рядженими танцю, драматично - ігрових епізодів, приспівок, ритуальних дійств, що мали колись магічне значення.
Щедрий Вечір з багатою кутею, скоромними стравами, цілим комплексом своєрідних ритуалів змінює Новий рік – Василь. Уранці, 14 січня, самі хлопчики (без дівчаток) з рукавицями, наповненими зерном, засівають спочатку в своїй хаті, потім ідуть до хрещених батьків, сусідів і родичів. При цьому треба обов’язково побажати: "Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця, на щастя, на здоров’я, на Новий рік, щоб уродило краще, ніж торік! Коноплі – під стелю, льон – по коліна, щоб вам, хрещеним, голова не боліла! Будьте здорові з Новим роком та Василем! Дай, Боже!".
