Глаукома – підступне очне захворювання, яке призводить до сліпоти. Як правило, захворюванню підлягають люди, яким за 40 років. Але, як відомо, краще за все будь-яка хвороба лікується на ранніх стадіях, тому дуже важливою є профілактика.
Успіх лікування глаукоми залежить від того, на якій стадії це захворювання виявлене. Тому так важливо знати про перші ознаки глаукоми.
Легке затуманення зору, особливо після фізичних перевантажень або перебування в темному приміщенні повинно занепокоїти Вас і привести на консультацію до офтальмолога. Багатьом відома інша поширена перша ознака глаукоми – поява радужних кіл навколо джерела світла (ліхтарі, лампи). Може з’явитися біль в оці та навколо нього – в надбрівній ділянці, в скроні. Наводять на думки про можливий розвиток глаукоми скарги пацієнта на відчуття зайвої вологості ока, при тому, що зовнішньо око здається звичайним. Ранньою ознакою глаукоми може бути багаторазова заміна окулярів. Тому при всіх перелічених скаргах необхідно обстежитися у офтальмолога.
Скарги при ранньому розвитку глаукоми не багаточисельні, тільки уважні до свого зору люди можуть звернути увагу на подібний стан. Тим більше, що деякі види глаукоми (відкритокутова, наприклад) протікають в ранніх стадіях практично без симптомів, і людина приходить на обстеження, коли з′являються явні ознаки глаукоми – погіршення зору та зміни поля зору.
Дуже добре, що при зверненні в очний кабінет пацієнта віком за 40 років, при відсутності характерних ознак глаукоми, проводиться профілактичне обстеження для виключення захворювання на глаукому. Обов′язково виміряється внутрішньоочний тиск. Особливу увагу слід приділяти пацієнтам, в сім'ях яких є родичі з діагнозом глаукома, тому що в розвитку глаукоми велике значення має спадковий фактор та сімейна схильність до захворювання.
Гострий напад глаукоми – проявлення закритокутової форми глаукоми, яка розвивається швидше за все через особливості розвитку або болісної зміни кута передньої камери (дуже важливої функціональної ланки в структурі шляхів відтоку внутрішньоочної рідини).
Починається гострий напад глаукоми з болю в оці, інтенсивність її може бути різною, інколи нестерпною. Біль може розповсюджуватися на всю голову, нерідко виникає блювання. З'являється затуманення зору, навколо лампочок і ліхтариків утворюються радужні кола. Зовнішньо хворе око червоніє, рогівка його здається мутною, зіниця розширюється, око стає твердим, як камінець. Гострий напад глаукоми, якщо його не лікувати, то неминуче призведе до погіршення зору, нерідко зір втрачається повністю.
У разі розвитку гострого нападу глаукоми треба негайно звернутися в очну клініку, де буде проведене медикаментозне або хірургічне лікування.
У цілому існує медикаментозне, лазерне та хірургічне лікування глаукоми. Лікування направлене на зниження внутрішньоочного тиску, на поліпшення кровообігу в оці, на відновлення обмінних процесів в тканинах ока, що порушені при глаукомі.
Лікування глаукоми повністю повинно контролюватися лікуючим лікарем. Категорично не допускається самолікування. Медикаментозне лікування не завжди є достатнім, тоді доводиться використовувати лазерне або хірургічне втручання.
Показанням для хірургічного лікування глаукоми є недостатній ефект інших способів лікування і стрімке прогресування глаукоми, тобто нестабільність процесу. Основна задача хірургічного лікування – стійке зниження внутрішньоочного тиску і в результаті – покращення стану тканин ока, особливо – зорового нерва. Можливо виділити два основних вида антиглаукоматозних операцій: утворення додаткового шляху відтоку внутрішньоочної рідини та зниження утворення внутрішньоочної рідини.
У результаті операцій першого виду утворюється «подушечка», яка формує додаткову фільтрацію внутрішньоочної рідини, покращує її відток. Вибір того чи іншого методу операції залежить від характеру порушення відтоку в кожному конкретному випадку. Хірургічне лікування глаукоми призводить до більш стійкого та глибокого результату, але і воно не дає можливості повністю вилікуватися від глаукоми. Більш того, як і при будь-якому оперативному втручанні можливі післяопераційні ускладнення. Одним із несприятливих моментів є розвиток катаракти. Вона, більш за все, і так розвивалася , тому що при глаукомі порушені обмінні процеси в оці, але операція при глаукомі провокує прискорення розвитку катаракти. Часто доводиться після операції з приводу глаукоми робити другу операцію – видалення катаракти. Хочеться нагадати, що при ранньому виявленні глаукоми та при раціональному лікуванні результат більш прогнозований і післяопераційних ускладнень може не виникнути.
У будь-якому випадку лікування глаукоми – довготривалий постійний процес. Успіх лікування залежить від самого пацієнта, від того, настільки добросовісно та ретельно він буде виконувати рекомендації лікуючого лікаря.
У 70 роках двадцятого сторіччя почали застосовувати лазерне лікування глаукоми. Його перевага в тому, що операція проводиться в амбулаторних умовах, не доводиться довго перебувати в стаціонарі, не потрібен загальний наркоз, так як застосовується місцеве знеболення. При лазерній дії тканини ока менше пошкоджуються.
По методу впливу використовується головним чином два види операцій: лазерна трабекулопластика, за допомогою якої збільшується отвір відвідних шляхів, і іридектомія, коли утворюється додатковий штучний отвір в рогівці.
До недоліків лазерного методу лікування глаукоми можна віднести нестійкий за часом ефект та необхідність продовження медикаментозного лікування після лазерного втручання. Іноді виникає необхідність в повторній лазерній операції.
Будьте уважні до свого зору, не відкладайте візит до офтальмолога, навіть при найменшій підозрі на дискомфорт в очах!
