Як повідомила на щотижневій апаратній нараді т. в. о. директора Департаменту освіти та науки Галина Власюк, у березні на Полтавщині відбувся конкурс на кращий проект опорної школи. На нього було подано 21 проект: 5 від об’єднаних територіальних громад та 16 від райдержадміністрацій.
Переможцями було обрано три проекти, що набрали найбільшу кількість голосів. Це Шишацька спеціалізована школа імені В.І. Вернадського, Зіньківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1 та Чутівська загальноосвітнья школа І-ІІІ ступенів. Кожна із опорних шкіл матиме по три філії в навколишніх населених пунктах і навчатимуться тут не менше 360 учнів. На останній сесії обласної ради були перерозподілені залишки освітньої субвенції в сумі 8 578 500 грн. Тож на оснащення сучасною матеріально-технічною базою кожна з цих шкіл отримає додатково по 2 мільйони 859 тисяч 500 грн.
Ще одну школу ― Жовтневу ЗОШ І-ІІІ ступенів Решетилівського району ― Міністерство фінансів відібрало у рамках пілотного проекту створення опорних шкіл.Він фінансується групою міжнародних донорів, серед яких Уряд Сполучених Штатів Америки, Western NIS Enterprise Fund, а також компанія «Майкрософт Україна».
На засіданні обговорили оптимізацію навчальних закладів області. Як зауважила Галина Власюк, за останні 20 років кількість навчальних закладів на Полтавщині скоротилася із 990 до 664. Причина ― відсутність учнів, адже кількість школярів за цей же час зменшилася вдвічі. Половина сільських шкіл ― малокомплектні, їх потужність використовується на третину. Найбільше малокомплектних шкіл у Гребінківському, Зіньківському, Козельщинському, Лохвицькому, Миргородському, Новосанжарському, Решетилівському, Семенівському та Чорнухинському районах. Утримання дитини у таких школах у 5 разів дорожче за нормативи. Так, згідно з розрахунками Мінфіну, навчання однієї дитини обходиться у 8 тисяч гривень. Для порівняння, у такій малокомплектній школі, як Мар’їнська Полтавського району, де при потужності 100 місць навчаються 19 учнів, вартість утримання одного учня становить 42 тисячі гривень. А ці кошти цілком можна було використати на модернізацію навчального закладу, забезпечення якісним харчуванням учнів, ремонт класів тощо.
Голова Полтавської ОДА Валерій Головко вважає, що саме опорні школи дозволять покращити якість освіти у сільській місцевості. Він так прокоментував ситуацію з освітою на селі:
― Тому ми говоримо про опорну школу не як самоціль, а про дітей, які вийдуть із неї з високим рівнем знань, ― прокоментував ситуацію голова Полтавської ОДА Валерій Головко. ― Я нещодавно провів дослідження, скільки в нас дітей проходять ЗНО із сільської місцевості і з міста. Один до п’яти, шести чи навіть семи м - залежно від регіону. Оце показник. Питання не в тому, скільки дітей навчається у сільській школі, а яку освіту вони отримують. У Шишацькому районі є приклади, коли дитина в 3-му класі не вміє читати. Сільські голови не хочуть закривати школи, адже там працюють сусіди чи знайом ― і їх треба забезпечувати зарплатою. А про дитину і її знання ніхто не думає.
У програмі створення опорних шкіл передбачені вимоги щодо сучасного матеріально-технічного оснащення навчальних закладів, кваліфікаційного рівня вчителів, транспортного забезпечення і навіть ремонту доріг, якими дітей з інших населених пунктів будуть підвозити у опорні школи.
Валерій Головко дав доручення Департаменту освіти та науки ОДА розробити базову модель такого закладу, який стане прикладом і зразком для решти. Цей приклад покажуть і батькам, аби вони на власні очі переконалися, що якісні знання може дати лише сучасна школа, а не найближча до хати, де один вчитель викладає по декілька предметів.
