За майже 40 днів війни проти України російська економіка пережила паніку, шок, прийняття та навіть встигла дещо оклигати від завданих санкціями ударів.
Попри арешт активів центрального банку рф, резервів для підтримки економіки у росії все ще багато. Не в останню чергу завдяки енергетичній кризі, яка настала у світі напередодні початку військової агресії проти України. І у якій росія відіграла не останню роль.
Здається, що росіяни вже змирилися з тим, що їхня економіка накривається залізною завісою. Але світ ще має можливість перетворити цю "завісу" на "мідний таз". І перші кроки у цьому напрямку вже зробили деякі європейські партнери України.
Чим запам’яталися 3 та 4 квітня для економіки агресора?
Жорсткі санкції Заходу проти російського центробанку та фінансової системи, хоч й обвалили курс рубля на початку березня, проте не стримали його зміцнення у другій половині місяця. Зміцнюватися російській валюті допомагають рекордні ціни на газ та нафту, які рф, хоч і з перешкодами, проте продовжує продавати за кордон.
За підрахунками Bloomberg, росія у 2022 році може отримати від експорту своїх енергоносіїв 321 млрд доларів, а профіцит її зовнішньої торгівлі, попри санкції, складе 240 млрд доларів.
Цих валютних надходжень вистачить сповна, як для того, аби підтримувати стабільність фінансової системи агресора, так і для того, аби відчувати себе достатньо впевненими в економічному плані, щоб продовжувати військову агресію проти України.
Наразі ж самовпевненість росії у своїй економіці на стільки велика, що рф дозволяє собі шантажувати Європу, змушуючи її йти на порушення власних санкцій та умов газових контрактів і купувати газ за рублі.
Цей шантаж вже має перші жертви. Це, наприклад, Словаччина, міністр економіки якої висловив готовність піти на поступки кремлю.
"Щоб не відмовлятися від газу, ми будемо платити російською валютою, якщо не домовимося про інше", — заявив він.
Надалі ж росія планує перевести на рублі торгівлю не лише газом, але й іншими своїми товарами.
"Це прототип системи. Не сумніваюся, що його буде поширено на нові групи товарів", — заявили у кремлі.
Щоправда, у ЄС та G7 уже офіційно повідомляли про те, що не збираються платити рублями за російський газ, не кажучи вже про інші, менш критичні товари. Цю ж позицію ще раз вирішили підкреслити у Польщі.
"Ми не піддамося на такий шантаж. Водночас я закликаю канцлера Німеччини, канцлера Австрії та інших також не піддаватися на шантаж Путіна", — відповів прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький під час пресконференція 2 квітня.
Саме на енергетичному полі бою й буде вирішуватися майбутнє російської економіки та її здатність продовжувати агресію проти України та інших сусідів.
Першими перемогами сил добра тут можна вважати сміливу позицію країн Балтії — Литви, Латвії та Естонії — які першими вирішили повністю відмовитися від блакитного палива з країни-агресора.
Найпершою про відмову повідомила Литва.
"Ми перша країна Європейського Союзу серед країн-імпортерів "Газпрому", яка здобула незалежність від поставок російського газу, і це є результатом довгострокової послідовної енергетичної політики та своєчасних інфраструктурних рішень", — заявив міністр енергетики країни Дайнюс Крейвис.
Раніше й інші країни Східної Європи, а також Німеччина повідомляли про готовність до суттєвого скорочення постачання російського газу.
Від того, чи готові ці країни перейти від заяв до конкретних кроків на шляху до зменшення енергетичної залежності від росії залежатиме економічне майбутнє агресора та миру на континенті.
З продовженням війни у росії з’являється все більше проблем з логістикою. Це стосується не лише пасажирських, але й вантажних перевезень. При чому логістика росії страждає не лише через офіційні санкції та їхні наслідки, але вже й іноді через "самовільні" обмеження, до яких вдаються деякі компанії.
Так, останнім часом постачальники палива у ключових пунктах дозаправки у Середземному морі перестали обслуговувати судна під російським прапором. Це значний удар по російському експорту, а особливо – по експорту нафти, оскільки неможливість дозаправки створює серйозні логістичні проблеми для російських нафтових танкерів, які прямують з балтійських портів до Азії.
Однією з причин, звичайно, є санкції, які створюють перешкоди для російських транспортерів сплачувати за паливо у валюті. Але є й інша причина.
Так, компанії відмовляються укладати контракти з російськими контрагентами ще до того, як це буде заборонено в межах санкційної політики. Уряд Іспанії, до юрисдикції якої належить один з ключових середземноморських центрів дозаправки, підтвердив, що постачальники палива можуть вживати обмежуючі заходи щодо рф на власний розсуд.
Такий морський бойкот змушує російські судна вдаватися до крайніх заходів. Лише за березень кількість суден, яка змінила російський прапор на прапор інших юрисдикцій, втричі перевищила звичайний середньомісячний показник. Вперше з 2020 кількість кораблів, які "відхрестилися" від прапору країни-агресора сягнула двозначного рівня – 18 суден, 11 з яких – вантажні.
Деякі судна йдуть ще далі і відключають обов’язкові системи навігації в тих водах, де можуть виникнути проблеми через санкції, чим створюють загрозу і для себе, і для інших учасників морського руху.
Не залишають росію і проблеми з авіасполученням. Наприкінці тижня угорський лоукостер WizzAir "розгрібав" скандал через появу у системі бронювання білетів компанії квитків у Москву та Санкт-Петербург. Після публічних звинувачень, компанія повернулася до своєї попередньої позиції та завірила, що припиняє авіасполучення з рф щонайменше до 30 жовтня.
