Після повідомлень про скасування авіаперевезень та вивезення посольствами низки країн своїх громадян з України через ризик ескалації, українські активи стрімко впали.
Негативну динаміку як українських євробондів і курсу, так і частки іноземців в портфельних інвестиціях зумовила геополітика.
Тиск на українські активи посилився у четвер, 10 лютого, коли Сполучені Штати закликали своїх громадян "негайно покинути Україну". Слідом на США аналогічні заяви зробили посольства відразу дев’яти країн.
Очікування ринку значно погіршувалися і в умовах масштабних військових навчань РФ у Чорному та Азовському морі. Такі навчання, які Україна називає незаконними, стали підставою для Росії майже повністю заблокувати суднам доступ до українських чорноморських портів.
Водночас падіння припинилося у другій половині понеділка. Як пише аналітик ICU Тарас Котович, поліпшення на ринку зумовлене публічними зустрічами президента РФ Владіміра Путіна з Сергеєм Лавровим та Сергеєм Шойгу – міністрами закордонних справ та оборони РФ.
За його словами, зустрічі дещо заспокоїли інвесторів, і дохідності за 2022 роком почали падати ще під час трансляції.
Такі події, що сталися майже одночасно, призвели до продажу інвесторами свого портфелю українських зобов’язань у п’ятницю. На закритті ринку дохідність "коротких" паперів з погашенням цьогоріч сягала 15,93%, хоча ще 8 лютого коливалася близько 11%.
Вже у понеділок, 14 лютого, дохідність "коротких" бондів зросла до понад 22% на закритті торгів. При цьому протягом дня вона сягала 28,6%. Таким чином вищий відсоток є премією за ризик – інвестори побоюються, що Україна не зможе виконати свої зобов’язання.
Дохідність та ціна єврооблігацій – взаємообернені. Що менша ціна, за яку новий інвестор викупить зобов’язання, то більша різниця буде між нею і кінцевою виплатою на момент погашення.
Дохідність зросла за всіма випусками облігацій, а їхні котирування впали на 2-3%. Постраждали також ВВП-варанти, які котируються лише за 65% своєї номінальної вартості.
Це повторює динаміку українських єврооблігацій у середині січня, коли дохідність "коротких" паперів сягала 26% з тих же причин, загрози ескалації. І хоча їхнє здешевлення дозволило Міністерству фінансів викупити частину держборгу, Україна втратила доступ до зовнішніх ринків капіталу.
Внаслідок ситуації на зовнішніх ринках, Мінфін втратив можливість продавати "довгі" облігації внутрішньої держпозики – інвестори не готові вкладати в них гроші за поточними ставками.
Саме тому на останньому аукціоні обсяг запозичень переважно складався з тримісячних паперів у гривні. Вже з урахуванням того, що на початку місяця ставки за ними сильно підняли.
Побоювання ескалації спонукає іноземців продавати свій портфель українських паперів, і з п’ятниці нерезиденти продали ОВДП на 0,5 млрд грн. Їхня частка серед власників паперів скоротилася до 7,6%.
Вихід нерезидентів з держоблігацій може збільшувати коливання на валютному ринку, адже отримані від продажу гривні вони спрямовують на купівлю валюти.
Відтак, аналогічно, гривня на торгах у п’ятницю почала знецінюватись і на закритті міжбанку досягла позначки у понад 28 гривень за долар.
Попри те, що понеділок гривня розпочала з ралі до 28,7 грн за долар, вона також зміцніла протягом дня і завершила його на рівні 28,5 грн.
До такого ж рівня Національний банк ослабив свій довідковий курс гривні на вівторок.
Читайте також: Загострення немає, але українцям уже треба платити: скільки коштують країні погрози Путіна
