Провідні країни Європейського союзу чинять опір планам швидкої розробки конкретних санкцій та інших покарань для Росії, якщо вона вторгнеться в Україну.
Про це повідомило агентство Bloomberg з посиланням на високопоставлених дипломатів і чиновників, передає "Україна Сьогодні".
За їх словами, Німеччина, Франція, Італія та Іспанія хочуть зараз зосередитися на діалозі з Москвою, перш ніж розробляти болісні економічні заходи, які вони запровадять. Але інші країни-члени стверджують, що підтримка публічних погроз санкцій краще стримає президента Росії Владіміра Путіна.
"Ми хочемо використовувати режим запобігання, тобто роботу дипломатії, спробувати вивчити різні сценарії, щоб мати відповідь для кожного з них, і дати зрозуміти, що відповідь буде у разі застосування будь-якого зі сценаріїв", — сказав у вівторок європарламентарям у Страсбурзі високий представник ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель. Лідери ЄС обговорять це питання в Брюсселі під час дводенних самітів і двосторонніх зустрічей, у тому числі з президентом України Володимиром Зеленським, у середу та четвер.
Низка західних лідерів, у тому числі президент США Джо Байден, президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Олаф Шольц, розмовляли з Путіним останніми днями, щоб передати повідомлення про те, що Захід запровадить набагато жорсткіші санкції у разі російського вторгнення. За словами людей, знайомих з планами, це можуть бути заходи щодо відсторонення великих російських банків від західної фінансової системи, а також потенційне зобов’язання Німеччини не вводити в експлуатацію газопровід "Північний потік-2".
Посли країн, включаючи східну Європу, Нідерланди та скандинавські країни, попросили Європейську комісію якнайшвидше обговорити з ними варіанти документа з детальними планами санкцій.
Але Німеччина вважає, що такий підхід не залишить важелів проти Росії на майбутнє у разі витоку документа у ЗМІ. Однодумці Німеччини стверджують, що публікація документа з варіантами дасть Путіну боротьбу, яку він шукає, і що все, що завдає шкоди Росії, може вплинути на країни-члени ЄС, враховуючи їх тісні економічні зв’язки.
За словами високопоставлених чиновників ЄС, Німеччина і інші країни стверджують, що чекати, поки Путін зрушить з місця, перш ніж рішуче відреагувати конкретною, спеціально розробленою відповіддю, було б ефективнішим, ніж завчасно викладати різні варіанти, оскільки деякі з них можуть бути не використані. Вони підкреслюють, що, безсумнівно, у разі вторгнення будуть застосовані болісні заходи, але ведуться дебати щодо того, наскільки детальним має бути планування заздалегідь, враховуючи невизначеність намірів Путіна.
Обережність з боку кількох країн ЄС також відображає той факт, що деякі члени блоку не поділяють переконання Вашингтона в тому, що Путін може планувати вторгнення, можливо, вже на початку наступного року. Натомість вони бачать, що Путін використовує нарощування військ як тактику тиску, сказав дипломат.
Нагадаємо, 7 грудня відбулися переговори президентів РФ та США. На них Путін висунув нову вимогу, виконання якої має лишити Україну поза НАТО. Втім, наразі він не має згоди Заходу на її виконання.
Після переговорів радник президента США Джейк Салліван заявив, що Байден відмовився йти на поступки Путіну щодо перспективи членства України в НАТО.
Про загрози, з якими дуже скоро може стикнутися Україна на тлі ймовірних переговорів країн Заходу з Росією читайте в статті: Нормандія від Байдена: що змінить та чим загрожує вхід США до переговорів по Донбасу.
