Завдяки запровадженню у рамках спеціального правового режиму «Дія City» гіг-контрактів ІТ-компанії зможуть будувати прозору структуру відносин з розробниками. Це зробить їх привабливішими для інвесторів. Таку думку висловив юрист компанії «Василь Кісіль і Партнери» Олександр Мельник у своїй колонці на Liga.net.
За його словами, співпраця за гіг-контрактом має чимало переваг у порівнянні з ФОП-моделлю. Насамперед оплата праці гіг-контракторів буде оподатковуватись майже на тому ж самому рівні, як і ФОП. Податок на дохід фізичних осіб (ПДФО) складатиме 5%, єдиний соціальний внесок (ЄСВ) — 22% від мінімальної зарплати, військовий збір — 1,5%. Водночас гіг-контракти забезпечують фахівцю соціальні гарантії: офіційне право на відпочинок — не менше 17 робочих днів на рік, лікарняні коштом компанії та Фонду соціального страхування, а також перерву у зв'язку з вагітністю і пологами для жінок.
За його словами, щоб підписати такий вид договору, компанії насамперед треба стати резидентом «Дія City». А після укладення гіг-контрактів зі спеціалістами, але до початку виконання роботи, компанії необхідно повідомити про це Державну податкову службу.
«Оскільки це гнучка форма взаємодії між компанією та фахівцем, сторони договору можуть прописати в документі всі вимоги та гарантії: предмет (роботи, послуги, функція спеціаліста), розмір винагороди, способи комунікації та постановки задач, підстави припинення тощо. Якщо ж сторони захочуть розірвати контракт, одна із них має повідомити іншу про односторонню відмову мінімум за 30 днів. Водночас сторони вільні припинити відносини на підставі закінчення строку гіг-контракту (крім випадків його продовження), втрати компанією статусу резидента „Дія City“, а також інших підставах, встановлених договором», — пише фахівець.
Окрім того, сторони можуть підписати договір про утримання від вчинення конкурентних дій або ж договір про неконкуренцію. Водночас Мельник підкреслив, що такий договір не є обов'язковим.
«До того ж договір про неконкуренцію має бути відплатним, а також «є сенс укладати такі договори лише зі спеціалістами з дійсно рідкісною експертизою, яких можуть переманити конкуренти», — зауважує Мельник.
Експерт додає, що модель гіг-контрактів у «Дія City» адаптована саме під реалії української ІТ-індустрії.
«Масштабувати цей досвід на інші галузі, сліпо копіюючи положення про гіг-контракти, мабуть, було б невиправдано. Водночас уже сьогодні з’являються ініціативи щодо легалізації гібридних форм працевлаштування, прикладом чому є урядові законопроєкти № 5161 та № 5388, проголосовані парламентом у першому читанні», — додає юрист.
Нагадаємо, як раніше повідомляли у Міністерстві цифрової трансформації, завдяки «Дія City» доходи IT-галузі в Україні до 2025 року можуть зрости до $ 16,5 млрд.
