Навіть попри війну і шалені обстріли День Києва залишається улюбленим святом киян та гостей міста, які закохуються у нього з першого погляду. Київ — місто, що дихає історією та водночас дуже сучасне. У травні воно особливо гарне, адже цвітуть каштани, які вважаються однією з візитівок столиці України.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про раритетний сервіз «Київ», створений вітчизняними митцями на Сумському фарфоровому заводі у 1982 році.
- За традицією, святкування Дня Києва припадає на останню неділю травня, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Чайний сервіз «Київ» було створено на Сумському фарфоровому заводі у 1982 році з нагоди 1500-річчя міста. В ньому втілений талант чотирьох митців — Василя Веретьохіна, Олександра Яворського, Василя та Олександри Ярмоленків. Форма сервізу стримана й урочиста. М’які округлі форми асоціюються з храмовою архітектурою. Розпис, у якому втілено декоративний образ міста-легенди, побудований на поєднанні білого фарфору з насиченим червоно-помаранчевим кольором та зеленими акцентами.
— Що символізують ці яскраві кольори?
— Поєднання помаранчевого та зеленого означає природну гармонію, життєву силу та оптимізм. Оранжевий — це тепло, сонце, глина, святковість… Зелений — каштани, київські сади, мальовничі схили Дніпра. Обидва кольори дуже життєствердні. Не випадково поєднання оранжевого та зеленого часто зустрічається у народному розписі, кераміці, вишивці. У цьому сервізі оранжевий ніби «світиться», а зелений додає глибини й рівноваги.
— Краса!
- У декоруванні відчувається стилістика народної графіки, українських кахлів, книжкової орнаментики й давніх лубкових мотивів. Сонце, вершники, музиканти, човни, квіткові вставки — усе це створює образ Києва як осередку історії, культури й народної пам’яті. Особливу роль відіграють три чайники різного розміру, поставлені один над одним. Вони ніби утворюють символічну вертикаль часу: від камерного домашнього чаювання до великої історії міста. Така багатоярусність додає сервізу архітектурного звучання.
— На верхньому чайнику бачимо сонце. І це ж, мабуть, невипадково?
— Справді. Сонце — символ життя, світла, духовності та вічності.
— Як думаєте, чому цей сервіз створено саме на Сумському фарфоровому заводі?
- Це підприємство випускало чимало тематичних та сувенірних сервізів, присвячених ювілеям міст, історичним датам, фестивалям і виставкам. У 1982 році йшла підготовка до масштабного святкування 1500-річчя Києва. Уся Україна тоді буквально жила цією датою, йшла підготовка: створювалися плакати, марки, книги, сувеніри, кераміка… Тому цілком логічно, що не лише столичні підприємства працювали над даною темою. Київ — місто особливе: гарне та атмосферне. Для багатьох митців воно ставало та стає джерелом натхнення у творчості.
- Сервіз «Київ» — приклад того, як український фарфор 1980-х років умів поєднувати святкову сувенірність із культурною пам’яттю, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — У ньому Київ постає теплим та навіть трохи казковим містом золотих куполів. Мені особливо подобається, що автори не пішли шляхом «офіційного» ювілейного пафосу. Сервіз вийшов дуже теплий. У цих червоно-помаранчевих орнаментах, сонцях, вершниках і стилізованих храмах є щось дуже живе, близьке до народної картинки, українського розпису й навіть дитячого відчуття свята. Цікаво й те, як форма працює разом із декором. Вертикаль із трьох чайників справді нагадує архітектуру Києва — дзвіниці храмів, силует міста на пагорбах. А білий фарфор дає цьому розпису «дихати», не перевантажує його. І ще один важливий момент: сервіз дуже впізнаваний як твір саме 1980-х років, але у ньому є декоративна щирість, через яку він і сьогодні сприймається тепло та сучасно.
— Як краще, на вашу думку, сервірувати стіл таким чайним сервізом?
— Цей сет — це не просто посуд. У День Києва він може стати невід’ємною частиною атмосфери свята. Такі сервізи у родинному святкуванні особливі, коли хочеться додати речам сенсу й пам’яті.
— Справді.
- Думаю, такий сервіз особливо красиво сприймається саме у неспішному святковому чаюванні. На столі можуть бути знаменитий київський торт, бузок чи півонії у вазі, старовинні листівки з краєвидами Києва, книжки та альбоми про місто. Доречними будуть вишукані мереживні серветки та скатертина. Вони теж можуть бути вінтажними — речами з родинною історією.
— Можна подати до чаю знамените київське сухе варення, яке є одним із гастрономічних символів Києва.
— Думаю, це чудова ідея. Шматочки фруктів різного кольору виглядають неначе «коштовності». Київське сухе варення можна подати у цукорниці або на маленьких блюдцях.
— Чи є цей чайний сервіз сьогодні колекційною рідкістю?
- Безумовно. Особливо, у повній комплектації. Цей сервіз — справжній раритет. Він дуже промовистий твір свого часу. У сеті дивовижно поєдналися сувенірність, історична пам’ять, декоративність і майже казковий образ міста. Такі речі надзвичайно привабливі для колекціонерів та дослідників історії дизайну.
