Тренд на вінтаж став предметом психологічних досліджень. У минулому столітті чимало людей купували вишуканий посуд для особливих подій й користувались такими сетами досить рідко. Іноді такий сервіз чи набір для напоїв не застосовувався жодного разу, просто роками стояв у серванті для краси.
Змінились покоління та час. Й все стало інакше. Наші сучасники, живучи у турбулентному світі, де немає ніяких гарантій щодо завтрашнього дня, часто прагнуть проживати кожний день як особливий й тому не відкладають вишукану чашку далеко у шафу, а насолоджуються з неї чаєм чи кавою, не очікуючи спеціальної нагоди. Цінується особливий посуд, який дарує позитивні емоції, адже вони завжди дуже важливі для кожної людини. Можливо, й у вас є такий?
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про незвичайний набір для напоїв «Пісня рідного краю», створений талановитими фарфористами на Сумському фарфоровому заводі.
— Сет «Пісня рідного краю» (на фото у заголовку. — Авт.) справді звучить як пісня, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Перед нами не просто посуд, а розгорнута композиція, де кожен предмет — окремий голос.
Глечик — центральний предмет, він у цьому сеті — «соліст». Стоїть міцно, обвитий стовбуром калини. Ручка, стилізована під гілку, з’єднує декоративне й природне, ніби підказує: тут усе проростає з однієї традиції. Біля куща калини ми бачимо кобзаря. Народний співець не просто грає, він ніби «озвучує» весь набір. Про що його пісня? Легко здогадатися. Вона — про рідний край, садок біля хати, кохання, дорогу, спогади, барвисте літо… І дуже символічно, що поруч із музикантом — калина й соняшники. Ніби сама земля слухає цю неймовірну музику.
— Краса!
— Келихи піднесені, вони доповнені жіночими постатями-берегинями. Ці красуні не виглядають побутовими персонажами. У них є щось античне й водночас українське. Жінки підтримують келихи, мов каріатиди. Ці красуні — неначе музи українського літа. Калина, соняшники — не набір символів, а жива система знаків. Вони об’єднують усе навколо. Червоне, зелене, золото звучать щільно, майже як народний спів у кілька голосів.
— Які меседжі закладено у роботу?
— Лелека в українській традиції — один з найсильніших образів дому. Цей птах символізує рідну землю, продовження роду, добробут і мир. Лелека на кришці глека — як охоронець дому. Соняшники — це сонце, тепло, життєва сила, щедрість землі. А калина взагалі один з головних українських символів. Вона уособлює пам’ять роду, красу, безперервність життя. У цьому наборі калина буквально «обіймає» посудину, перетворюючи її на дерево життя. Такий набір — майже епос у фарфорі.
— «Пісня рідного краю» — дуже точна назва сету, бо це не тиха мелодія, а яскрава пісня, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Автор форми — Володимир Шевченко. Саме він створив пластичну композицію набору: силует глека, скульптурні келихи, чашу на фігурних опорах… Це дуже складна робота, адже тут форма фактично переходить у скульптуру. Олена Смирнова виконала розпис, наповнивши форму «життям»: калиновими кетягами, соняшниками, плодами, орнаментальними деталями, кольоровими акцентами.
— Які предмети входять до набору?
— Великий глечик із фігурним завершенням у вигляді птаха, чотири келихи (чарки) на високих ніжках, стилізовані у вигляді жіночих постатей. У розширеному комплекті також є велика чаша на скульптурній основі з фігурами та деревом. Це не класичний чайний чи столовий сервіз, а саме ансамбль для напоїв, побудований за принципом декоративної єдності: глечик — центр композиції, келихи — ритмічне оточення, чаша — додатковий пластичний акцент. Кожен елемент тут виконує подвійну роль: і функціональну, й образну.
Читайте також: «Гуцульський танець став джерелом натхнення для українських фарфористів», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
— Яка розкішна ваза для фруктів! У ній стільки колориту…
— Ця ваза має форму чаші і є символом достатку. Дерево у декорі — образ життя, а плоди — дари землі. Кожен фрукт теж має символічне значення. Виноград, наприклад, означає достаток, родинність, щедрість, слива — домашній затишок і зрілість, яблуко — життя, любов, гармонію, ягоди — молодість і красу. Усі фрукти разом створюють образ щедрого українського саду, майже райського.
— Чи випускався цей набір великим накладом?
— Це малосерійний художній виріб Сумського фарфорового заводу. Через складність скульптурної форми, ручного розпису, велику кількість деталей масовим він ніколи не був. Сьогодні цей сет можна зустріти у приватних колекціях. Він став легендою серед поціновувачів фарфору та, зокрема, серед колекціонерів сучасного українського фарфору.
— Для яких напоїв призначений цей незвичайний набір?
— Найімовірніше, для наливок, медовухи або десертних вин. На це натякає народно-святковий характер композиції. Набір створений для атмосфери застілля. Такий сет доречно використовувати на свята, поєднувати з вишитими серветками та скатертиною, До нього дуже пасували б вишнева наливка, слив’янка, медовуха, узвар. А поруч на столі — пиріжки з вишнями, пампушки, мед, солодкий виноград та стиглі ароматні яблука…
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. У музеї є зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам багато позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» Людмила Карпінська-Романюк розповіла про порцелянові роботи вітчизняних митців, натхненні красою малахіту.
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: В. Шевченко, О. Смирнова. Набір «Пісня рідного краю». Сумський фарфоровий завод. 2007 рік
