У інтерв’ю «ФАКТАМ» Тетяна Голіней розповіла про секрети створення гобеленів та догляду за ними у домашніх умовах.
— Я малюю нитками, і це приносить мені неймовірне задоволення, — говорить Тетяна Голіней. — Народилася я в маленькому мальовничому селі Малий Ключів, що на Коломийщині. За освітою — художниця-ткаля.
Я завжди любила малювати. З дитинства мене захоплювали краєвиди, квіти, птахи та все, що я бачила навколо. А коли прийшов час обирати, ким хочу стати, вибір був очевидним — художником. Я обожнюю ткацтво. Ось гобелен «Село». Він створювався зі спогадів мого дитинства. Дитинство в селі особливе. Прохолодна роса зранку окутує ноги. Сонце сходить і заходить неймовірними краєвидами. Спів птахів чутно звідусіль. Ліс і гори манять своєю величчю. Я була маленькою дівчинкою, для якої цей світ здавався неймовірно великим і неосяжним.
Кожна нитка у гобелені — це якийсь маленький спогад. У кожного з нас є свої спогади про дитинство. На жаль, з віком часто ми перестаємо помічати красу в простих речах. Ми не бачимо тих дрібниць, які помічали колись. У цій роботі я хочу показати, що краса в кожному нашому спогаді.
— Гарно!
— А ось гобелен «Любов лелек». Лелеки — птахи, які вміють по-справжньому любити. Вони разом, крилом до крила, відлітають у вирій, а потім повертаються разом додому. В'ють гнізда, висиджують своїх пташенят, а потім вчать їх літати і відпускають в доросле життя, щоб ті теж знайшли свою любов. Все дуже схоже на нашу людську любов, але в них вона безумовна, а в нас, як пощастить. Лелеки літають над полями і лісами, милуються красою землі з висоти пташиного польоту. А ми всі спішимо кудись -- дедлайни, поїздки, проблеми… Зазвичай рідко зупиняємось, щоб поглянути навколо.
— Яка робота ваша улюблена?
— Одна з них — гобелен «Літній день». Уявіть собі: ви залишаєте все позаду і їдете у відпустку до рідних у село — і там ваша душа відпочиває. Біля хати ростуть квіти, сади запрошують вас прогулятися поміж зеленими кронами дерев. Ліс кличе вас у мандрівку стежками і пропонує свої дари. Пагорби й гори торкаються неба, а зорі світять яскраво-яскраво. Там навіть літня спека відчувається по-іншому. А повітря таке, що неможливо надихатися.
— Особливим для мене є гобелен «І знову зійде сонце», — продовжує Тетяна Голіней. - В змішаних емоціях і відчуттях я намагалася творити, але не виходило. Допомогло сонце. Адже воно сходить щодня, незалежно від обставин. Воно світить нам, пробивається крізь хмари. Показує, що навіть після найтемнішої ночі приходить світанок. І в той ранок моє сонце зійшло. Гобелен ткався на одному диханні.
Цей гобелен про те, щоб варто зрозуміти: наше життя не проживе за нас ніхто. У кожного своє сонце і свій шлях. Пам'ятаймо — все тимчасове, тому насолоджуйтесь моментом. А ще, можливо, ви є чиїмось сонцем — тому сяйте яскравіше.
— Як ви створюєте таку неймовірну красу?
— Часу йде більше на підготовку, ніж на саму роботу.
Спочатку формується ідея. Потім проробляю ескіз.
Нитки підбираю фактурні, щоб все виглядало в роботі максимально реалістично. Натягую основу і починаю процес. Замість ткацької гребінки, яка для мене заважка та незручна, використовую виделку — це мій інструмент. І ось починається магія, бо по-іншому й не скажеш. Вже витканий гобелен потрібно оформити, підшити і пропрасувати.
Виготовлення одного гобелену зазвичай займає тиждень. Але, працюючи, я забуваю про час. Розміри гобеленів — від 30×50 см до 3×3 м. Я стараюся навіть в найменшому розмірі зробити повну деталізацію. Як казав Конфуцій,"якщо ти любиш те, що робиш — тобі не доведеться працювати жодного дня в своєму житті". І це чиста правда. Коли гориш ідеєю — не змучуєшся, тобі не важко, ти відчуваєш щастя. Кажуть, що мої гобелени — машина часу, яка повертає до джерел. І це вартує всіх складнощів і перешкод, які трапляються на творчому шляху.
Читайте також: «Українське село казкове. Думаю, багатьом у моїх роботах воно нагадає дитинство», — художниця Нана Баркалая
— Як вписати гобелен в інтер’єр?
— Гобелен в інтер'єрі — це більше ніж просто декор. Він додає тепла, створює затишок та відчуття завершеності. Ручне ткацтво — це жива енергія. Гобелен стає родзинкою інтер'єру. Вішайте його, де хочеться. Головне, щоб вам подобалось.
— Як доглядати за гобеленом?
— Гобелен — це ручна робота, тому хороший догляд збереже його на довгі роки. Пилососити гобелен треба на мінімальній потужності або акуратно витрушувати пил спеціальною щіткою для тканин. Не можна прати гобелен у воді та віддавати у звичайну хімчистку. Доречна тільки професійна делікатна чистка. Не можна вішати гобелен у вологих приміщеннях, щоб уникнути плісняви та деформацій. Якщо з'явиться нитка, не тягніть її, треба обережно вправити в полотно голкою. Щоб нитки не вигорали, не допускайте потрапляння на гобелен прямого сонячного проміння.
— Які були найцікавіші відгуки?
— Дехто не вірив, що я зробила це своїми руками, бо, мовляв, мусить бути машина, яка це робить. Я відповіла, що ткали ельфи, і я тут ні при чому — і всі дружньо посміялись.
— Яке ваше творче кредо?
— Малюй серцем, тчи душею — щоб очі, які дивляться, побачили любов.
— Що вас зазвичай надихає у творчості?
— Село, в якому я народилася, рідні ліс, поля, гори… А ще — старий дуб, який є місцем моєї сили. Натхнення приходить несподівано, з'являється гостре бажання творити…
Читайте також: «Довкола моїх килимків з трав та квітів у фейсбуці був справжній ажіотаж — близько тисячі перепостів!» — майстриня Юлія Гомеляк
Фото з альбому Тетяни Голіней
