На Харківщині поховали відважного захисника Андрія Сіренка, якому навіки 39 років. Він рано втратив батька — той помер, коли майбутньому воїну було лише 11 років.
«Доросле життя Андрія Сіренка було пов’язане з комунальною сферою — він працював у КП „Харківські теплові мережі“, звідки і пішов добровольцем захищати рідну землю від російської навали. Довго не роздумував, коли треба було обрати військовий позивний — назвався „Рибак“, — пише Валківська міська рада. — Тільки тепер замість вудки в руках „Рибака“ була зброя, якою він нещадно нищив окупанта, що посягнув на його рідну країну. Андрій Васильович служив у мінометному батальйоні 127-ї бригади ТРО. Серед військових побратимів знайшов друзів, на яких чекав усе своє життя».
Вони разом боронили та звільняли Харківщину, воювали за Бахмут, Горлівку, на Запорізькому напрямку.
За мужність і бездоганну службу Андрій Сіренко був нагороджений почесною відзнакою 127-ї окремої бригади територіальної оборони III ступеня.
«Відважний, сміливий, мотивований воїн і разом із тим надзвичайно чуйна, щедра на душевне тепло й безкорислива людина — таким назавжди в пам’яті бойових побратимів залишиться солдат Андрій Сіренко. У його вдачі дивовижно поєднувалися ненависть до ворога і любов до всього живого. Його доброту відчували не тільки люди, а й тварини — коти й собаки, з якими він завжди ділився смаколиками, і навіть лисиці та їжаки, яких він теж призвичаївся підгодовувати».
Солдат Андрій Сіренко загинув 3 лютого 2024 року під час виконання службових обов’язків поблизу населеного пункту Новодарівка Запорізької області.
«Мама нашого героя, про яку він з теплом і любов’ю завжди піклувався, знайшла вічний спочинок у рідній валківській землі. Тут поховали і Андрія».
Источник fakty.ua
