Максим Бурда із Ковеля мріяв стати відомим на всю країну весільним фотографом, натомість у перші дні вторгнення замість улюбленої роботи обрав армію, ставши оператором БПЛА. Життя захисника з позивним «Фотограф» обірвалось 26 січня 2023 року біля Бахмуту на Донеччині. За 4 дні йому мало виповнитись 26 років Посмертно боєць, який був єдиним сином у матері, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню. У нього залишились матір та дівчина…
- Максим — випускник загальноосвітньої школи № 8. Ще зі шкільних років він займав призові місця у спортивних змаганнях, Всеукраїнських турнірах з рукопашу гопак, брав участь у літньому, військово-патріотичному таборі «Волинська Січ», — розповідає «ФАКТАМ» мама героя Ірина Максимук. — У 5 класі вперше зацікавився фотографією, а вже у 9 класі відфотографував перше весілля. Всі, хто бачили його світлини, наголошували, що Максим дуже талановитий, і якщо весь час розвиватись у цій справі, велике майбутнє не за горами. Сам він часто казав, що буде одним з найвідоміших фотографів країни, що до нього черги стоятимуть. Так і сталось, тільки вже, на жаль, вже Максима нема.
Після школи син навчався в Національному університеті «Острозька академія», де здобув професію журналіста. У студентські роки брав активну участь у житті гуманітарного факультету, отримував за це подяки та грамоти. Паралельно з навчанням в академії працював графічним дизайнером у рекламній агенції. Свою дипломну роботу Максим присвятив воєнній фотографії, не маючи, на той час, ще жодного відношення до військової справи. Тоді викладачі так здивувались, адже тема була рідкісною, мало хто хотів за неї братись… Після закінчення академії син працював весільним фотографом, став співзасновником молодіжного хабу «Ватра — правильний простір».
Читайте також: Захищали місто до останнього: в ЗСУ показали унікальні кадри оборони Авдіївки
— Як та коли син потрапив на війну?
— Максим був із тих ідейних людей, які настільки твердо вірять у свою країну, що стають її зрілими будівничими, попри молодий вік… Він ще в 2014 році казав, що хоче воювати, якось вдалось відмовити, бо ж зовсім юний… Син був тим, хто у відносному мирі готувався до війни. Бо чітко знав, хто ворог. І в 2019 році вступив до тероборони Волинської області. Регулярно виїздив на військові полігони, де навчався правилам ведення бою, тактичній медицині. Постійно допомагав волонтерам.
24 лютого син добровільно приєднався до лав Збройних Сил України, хоча був комісований через хворобу хребта. Але він обрав інший шлях… В мене досі перед очима та наша розмова. Максим сів біля мене й сказав: «Матуся, я все одно піду. Роби що хочеш. Мушу боронити».
У складі 3-Ї окремої штурмової бригади Максим вправно керував БПЛА, наводив артилерію на ворога. Завдяки його відданості військовій справі було ліквідовано велику кількість росіян. У листопаді 2022 року син створив телеграм-канал «Military photographer». Там публікував власні військові фото, зазвичай це побут та життя наших захисників. Вони були настільки популярними, що їх навіть поширювали офіційні канали ЗСУ.
В одному зі своїх дописів в соцмережі Максим зазначив, що він не військовий фотограф чи журналіст, а звичайний військовий, який інколи дістає фотоапарат із кишені. Перш за все, в руках тримає зброю, і лише коли дозволяють умови та ситуація, дістає фотоапарат. У цивільному житті, будучи весільним фотографом, який вдень танцює з нареченими, а вночі ретушує фото, Максим ніколи не тішив себе ілюзіями, що війна, яка тривала на Сході, не торкнеться усієї країни. Саме тому напередодні великої війни Максим замовив собі плитоноску. А колеги відверто не розуміли це і радили купити щось до фотоапарата…
Читайте також: «Його весільний коровай розламали на кладовищі»: щемлива історія про українського бійця
— Знаю, що Максим мав кохану дівчину. Розкажіть про неї.
— Стосунки сина та Марії розпочалися у перший день війни, хоча до цього вони були знайомі цілих 2 роки. Тому спілкування завжди було у непростих умовах. Вони часто спілкувались, листуватися, обмінюватися відео, фото з котиками, яких син неймовірно любив… За два дні до смерті, 24 січня, Максим написав дівчині: «Знай, ти найкраще, що могло зі мною статися. Я теж кохаю тебе понад усе на світі. Просто знай це». А вже 26 січня 2023 року в бою у районі Бахмута внаслідок артилерійського обстрілу син отримав несумісні із життям поранення. Поховали його з військовими почестями у рідному місті… Попереду несли коровай та гільце.
— Навіть після загибелі Максима пам'ять про нього живе та житиме у його світлинах. Адже ви тепер проводите виставки його робіт. Як виникла така ідея?
- Після закінчення війни син планував організувати персональну фотовиставку воєнного фото за весь час свого перебування на військовій службі. Тому ми з коханою Максима відібрали 200 фото та організовуємо його посмертні воєнні благодійні фотовиставки «Небесний Фотограф» по всій Україні та за кордоном. Одна частина робіт присвячена побратимам, інша — їхнім потребам та відносному відпочинку. Третя — Бахмут… Частину коштів з продажу фоторобіт і благодійного мерчу віддаємо до благодійного фонду «Янголи Азову», де опікуються полоненими, пораненими та їхніми рідними. Віримо, що Максим нами пишається…
Источник fakty.ua
